У Тернополі проведуть розкопки старої гімназії

Відкопати старий фундамент зруйнованої гімназії планує міська рада. Окрім того, на цьому місці встановлять пам'ятник гімназисту.

Про це повідомляє видання "20 хвилин".

 Стара поштівка із зображенням сучасної вулиці Сагайдачного. Фото: "20 хвилин".

Цьогоріч у міській раді планують відновити чимало історичних пам’яток, які були втрачені за часів війни.

"Ми плануємо частково відкрити фундамент української гімназії, яка була розташована біля пам'ятника Франка на вулиці Сагайдачного, - розповів заступник міського голови Леонід Бицюра.

Фунтамент гімназії зберігся під землею. Ідея така, щоб відкопати частину муру і закрити його під скло. Також плануємо поставити макет будівлі самої гімназії, а поруч встановити пам'ятник гімназиста за партою, за яку також зможе сісти турист".

Коли точно в Тернополі відкриють ще одну туристичну візитівку, чиновник наразі не знає.

Довідка. Перша тернопільська гімназія — колишній середній навчальний заклад у Тернополі. Будівля знаходилась на місці, де в 1995 році встановили пам'ятник Іванові Франку(вулиця Гетьмана Сагайдачного).

Заснована як навчальний заклад з німецькою мовою навчання (міністерське розпорядження від 11 вересня 1848 року № 5843). Іван Пулюй разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими під час навчання у цій гімназії стали співзасновниками та активними діячами таємного товариства української молоді "Громада".

Львівський греко-католицький митрополит Михайло (Левицький) добився появи 31 липня 1851 року цісарського вердикту, на основі якого у державних гімназіях у Львові, Самборі, Перемишлі, Станіславові, Тернополі і Бережанах ввели викладання релігії українською мовою.

У 1884 році гімназія стала називатись вищою. Після окупації Польщею ЗУНР викладовою мовою надалі була польська. Принаймні з 1925 року називалась Державна гімназія № 1 імені Вінцента Поля, який навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів. Під час нацистської окупації тут діяв військовий шпиталь для німецьких солдатів. Будинок гімназії зруйнований під час боїв за місто у 1944 році.

Нагадуємо, що у Тернополі планують відновити підземний храм.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.