В Австрії планують знести будинок, де народився А. Гітлер

Австрійський уряд хоче знести триповерховий будинок у місті Браунау-ам-Інн, так як він став місцем паломництва для неонацистів.

Про це повідомляє ВВС.

У будинку на Зальцбургер-форштадт, 15 батьки Гітлера прожили всього три тижні. Фото: ВВС

Майбутнє будинку активно обговорюється в Австрії в останні роки. Одна частина суспільства виступає за знесення споруди, друга вважає, що треба залишити будівлю і знайти їй застосування.

Але, як заявив міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Соботка, група експертів вирішила, що будинок необхідно знести. Від нього залишиться тільки фундамент.

Зараз на будинку або поряд з ним немає ніяких згадок про те, що в ньому народився Гітлер. Біля входу в будівлю встановлено меморіальну дошку з написом: "За мир, свободу і демократію. Ні фашизму. Мільйони полеглих нагадують нам про це". Ім'я Гітлера там не згадується.

На місці знесеного будинку побудують нову будівлю, в якій будуть розташовані адміністративні структури або благодійна організація.

 Біля будинку встановлено меморіальну дошку в пам'ять про загиблих від рук нацистів. Фото: ВВС

Будинок, в якому народився Гітлер, був предметом судового спору протягом декількох років. Австрійський уряд орендував будівлю у його власниці з 1972 року.

У ньому знаходився центр для людей з обмеженими можливостями. В останні роки вартість оренди становила 4,8 тис. євро на місяць.

Власниця відмовлялася продавати будинок владі і навіть не дозволяла зробити в ньому капітальний ремонт. У зв'язку з цим з 2011 року будівля пустувала. У підсумку депутати вирішили прийняти закон, який дозволить їм примусово вилучити будівлю і виплатити власниці компенсацію.

"За останні роки ми прийшли до висновку, що експропріація – єдиний спосіб уникнути того, щоб цей будинок використовувався прихильниками нацистів [як місце для поклоніння]", - заявляв раніше прес-секретар міністерства внутрішніх справ Австрії Карл-Хайнц Грюндбек.

Батьки Гітлера прожили в будинку на Зальцбургер-форштадт всього три тижні, а потім переїхали. Коли Гітлеру було три роки, сім'я виїхала з Браунау-ам-Інн.

Нагадуємо, що у січні мерседес Гітлера хотіли продати на аукціоні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.