Польське МЗС закликає українську владу засудити львівський марш

МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Про це йдеться в офіційній заяві польського відомства, передає "Європейська правда".

"Міністерство закордонних справ Польщі з стурбованістю відзначило хід демонстрації, організованої Національним корпусом під гаслами "Львів не для польських панів" та "Кому належить Львів", – йдеться у заяві.

Про свою стурбованість відомство дипломатичними каналами повідомило українській стороні.

"МЗС також висловлює занепокоєння з приводу загострення тону заяв деяких політичних кіл України щодо Польщі та поляків. У цьому контексті міністерство висловлює надію на те, що українська влада відмежується від поглядів, представлених організаторами маршу у Львові та пов'язаними з ними колами", – заявили у польському відомстві.

В МЗС Польщі наголошують, що подібні акції здатні призвести до непотрібної напруженості між громадянами обох держав.

"Міністерство закордонних справ ще раз підкреслює свою готовність до подальшого діалогу з правових питань, що витікають з минулого", – йдеться у заяві.

Раніше заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький заявив, що Україна відплатила за газ маршем "Львів не для польських панів".

Як відомо, 4 березня праворадикали провели у Львові смолоскипний марш під гаслом "Місто Львів – не для польських панів". Учасники маршу заявили, що хотіли показати, що "Львів є бандерівський", одночасно критикуючи польський закон про Інститут нацпам'яті.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.