Зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.ФОТО

У Києві з корпусу Інституту електрозварювання НАНУ зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.

Пропажу помітив користуваж "Фейсбука" Олексій Янковський.

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

Дошка була встановлена на фасаді першого корпусу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, засновником якого й був Є. Патон за адресою вул. Антоновича, 69.

Джерело: FB Aleksey Yankovskiy 

Станом на 23 лютого 2018 року дошки вже не було. Невідомо, чи її викрали вандали, чи зняли комунальники на реставрацію. 

Цю дошку авторства народного художника УРСР Олександра Скобликова встановили в січні 1981 року. Перед тим висіла мармурова дошка з позолоченими літерами, встановлена 28 грудня 1953 року. 

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

ДОВІДКА:

Євген Оскарович Патон (1870–1953) – український науковець, віце-президент Академії наук УРСР (1945–52), Герой Соціалістичної Праці (1943), Заслужений діяч науки й техніки УРСР (1940). Активний організатор досліджень електрозварювання, засновник Інституту електрозварювання в складі АН УРСР. Батько Бориса Патона – президента НАН України. Найвідоміший витвір Є. Патона – суцільнозварний міст через Дніпро в Києві. названий його іменем (1953). Автор 35 проектів мостів, 190 наукових праць.

Нагадаємо, в Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.