Зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.ФОТО

У Києві з корпусу Інституту електрозварювання НАНУ зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.

Пропажу помітив користуваж "Фейсбука" Олексій Янковський.

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

Дошка була встановлена на фасаді першого корпусу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, засновником якого й був Є. Патон за адресою вул. Антоновича, 69.

Джерело: FB Aleksey Yankovskiy 

Станом на 23 лютого 2018 року дошки вже не було. Невідомо, чи її викрали вандали, чи зняли комунальники на реставрацію. 

Цю дошку авторства народного художника УРСР Олександра Скобликова встановили в січні 1981 року. Перед тим висіла мармурова дошка з позолоченими літерами, встановлена 28 грудня 1953 року. 

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

ДОВІДКА:

Євген Оскарович Патон (1870–1953) – український науковець, віце-президент Академії наук УРСР (1945–52), Герой Соціалістичної Праці (1943), Заслужений діяч науки й техніки УРСР (1940). Активний організатор досліджень електрозварювання, засновник Інституту електрозварювання в складі АН УРСР. Батько Бориса Патона – президента НАН України. Найвідоміший витвір Є. Патона – суцільнозварний міст через Дніпро в Києві. названий його іменем (1953). Автор 35 проектів мостів, 190 наукових праць.

Нагадаємо, в Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.