У Києві можуть з'явитися вулиці Любомира Гузара і Олекси Тихого

Комісія з питання найменувань КМДА підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у Києві. Ці пропозиції виносяться на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць.

Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.

Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак розділились думки, яку з вулиць перейменувати на його честь - Челябінську на Лівому березі, яка розташована поруч із Патріаршим Собором УГКЦ або проспект Космонавта Комарова на Правому березі.

Прийняли рішення запропонувати обидві пропозиції до громадського обговорення, щоб це питання було вирішено голосуванням киян.

Любомир Гузар, 1974 рік

 Більше фото у публікації: Дитинство та молодість Блаженнішого Любомира Гузара

Також серед запропонованих перейменувань:

- перейменування вулиці Народного ополчення на честь Київського князя Святослава Хороброго;

- перейменування вулиці Виборзької на честь відомого політв'язня, правозахисника, співзасновника Української Гельсинської спілки Олекси Тихого;

 Олекса Тихий

Більше читайте у публікації: "Олекса Тихий. Справжній донецький українець"

- перейменування вулиці Івана Шевцова на честь Василя Макуха, учасника українського руху опору в СРСР;

- перейменування вулиці Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія, відомого поета, автора війського маршу "Зродились ми великої години";

- перейменування вулиці Георгія Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка;

- перейменування площі героїв Великої вітчизняної війни на площу Героїв Другої Світової війни.

Також проектну вулицю №13113 пропонується назвати на честь громадської діячки української діаспори Мілени Рудницької, яка винесла питання Голодомору в 1930-ті роки на міжнародний рівень,  зокрема на розгляд Ліги Націй.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.