У Києві можуть з'явитися вулиці Любомира Гузара і Олекси Тихого

Комісія з питання найменувань КМДА підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у Києві. Ці пропозиції виносяться на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць.

Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.

Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак розділились думки, яку з вулиць перейменувати на його честь - Челябінську на Лівому березі, яка розташована поруч із Патріаршим Собором УГКЦ або проспект Космонавта Комарова на Правому березі.

Прийняли рішення запропонувати обидві пропозиції до громадського обговорення, щоб це питання було вирішено голосуванням киян.

Любомир Гузар, 1974 рік

 Більше фото у публікації: Дитинство та молодість Блаженнішого Любомира Гузара

Також серед запропонованих перейменувань:

- перейменування вулиці Народного ополчення на честь Київського князя Святослава Хороброго;

- перейменування вулиці Виборзької на честь відомого політв'язня, правозахисника, співзасновника Української Гельсинської спілки Олекси Тихого;

 Олекса Тихий

Більше читайте у публікації: "Олекса Тихий. Справжній донецький українець"

- перейменування вулиці Івана Шевцова на честь Василя Макуха, учасника українського руху опору в СРСР;

- перейменування вулиці Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія, відомого поета, автора війського маршу "Зродились ми великої години";

- перейменування вулиці Георгія Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка;

- перейменування площі героїв Великої вітчизняної війни на площу Героїв Другої Світової війни.

Також проектну вулицю №13113 пропонується назвати на честь громадської діячки української діаспори Мілени Рудницької, яка винесла питання Голодомору в 1930-ті роки на міжнародний рівень,  зокрема на розгляд Ліги Націй.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.