АНОНС: Виставка "Слово, обірване у Биківні"

У Києві відкриється виставка про знищених радянською владою українських письменників.

Виставка розповідає про долі 28 представників покоління "Розстріляного відродження", знищених упродовж 1937 – 1940 років у в’язницях НКВД УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

 

У Биківні знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко, Мирослава Сопілка, Яків Водяний та інші.

Використані у виставці матеріали з архівно-кримінальних справ та інші документи особистого характеру стисло відтворюють біографії митців, а також інформують про те, яким чином комуністична тоталітарна система виокремлювала жертв і змушувала їх визнавати абсурдні звинувачення.

"Слово обірване у Биківні" - це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського незалежного видавництва "Смолоскип".

22 березня, четвер, 16.00

Місце: Музей книги і друкарства України, м.Київ, вул. Лаврська,9, корпус 9 (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

Виставка експонуватиметься до 22 квітня 2018 року щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00.

Вхід платний

Нагадуємо, що у січні вийшла книга "Великий терор на Чернігівщині (20-30-ті роки XX століття)"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.