У Польщі розсекретили матеріали про військових контррозвідників ПНР

Інститут національної пам’яті Польщі розсекретив справи таємних співробітників військової контррозвідки 1943–1974 років. Це близько 12 тис. відзнятих на мікроплівку справ.

Про це повідомляє "Monitor-info".

Фото ілюстративне. Джерело: Kielce - Onet 

Серед документів – персональні анкети, біографії агентів та їхні зобов’язання щодо співпраці. Є також документи про конспіративні та явочні квартири.

Знайдені справи стосуються Військової зовнішньої розвідки та Головного управління інформації Війська Польського. Цю організацію дослідники вважають однією з найбільш брутальних служб ПНР.

Уся документація буде доступною для дослідників. ІНП повідомив, що описи близько 4 тис. архівних одиниць уже розмістили в архівному інтернет-інвентарі інституції. Спеціалісти підкреслюють, що ці справи унікальні.

Сам зміст документів в інтернеті не публікуватимуть. Згідно із законом про ІНП, доступ до них матимуть тільки особи, які ведуть наукові дослідження та журналісти.

Їх мали знищити

До цього часу історики вважали, що більшість справ Головного управління інформації були знищені. Проте виявилося, що їх відзняли на мікроплівку – лише близько 800 документів збереглися в паперовому вигляді.

Заступник директора архіву Інституту національної пам’яті Маріуш Квасьняк повідомив, що справи були заархівовані у 1966–1974 роках. Він додав, що працівники ІНП знайшли їх у 2016 році під час впорядкувальних робіт, але тільки зараз закінчилося каталогування.

Нагадуємо, що в Латвії планують розсекретити архіви КГБ з даними про інформаторів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.