У Польщі розсекретили матеріали про військових контррозвідників ПНР

Інститут національної пам’яті Польщі розсекретив справи таємних співробітників військової контррозвідки 1943–1974 років. Це близько 12 тис. відзнятих на мікроплівку справ.

Про це повідомляє "Monitor-info".

Фото ілюстративне. Джерело: Kielce - Onet 

Серед документів – персональні анкети, біографії агентів та їхні зобов’язання щодо співпраці. Є також документи про конспіративні та явочні квартири.

Знайдені справи стосуються Військової зовнішньої розвідки та Головного управління інформації Війська Польського. Цю організацію дослідники вважають однією з найбільш брутальних служб ПНР.

Уся документація буде доступною для дослідників. ІНП повідомив, що описи близько 4 тис. архівних одиниць уже розмістили в архівному інтернет-інвентарі інституції. Спеціалісти підкреслюють, що ці справи унікальні.

Сам зміст документів в інтернеті не публікуватимуть. Згідно із законом про ІНП, доступ до них матимуть тільки особи, які ведуть наукові дослідження та журналісти.

Їх мали знищити

До цього часу історики вважали, що більшість справ Головного управління інформації були знищені. Проте виявилося, що їх відзняли на мікроплівку – лише близько 800 документів збереглися в паперовому вигляді.

Заступник директора архіву Інституту національної пам’яті Маріуш Квасьняк повідомив, що справи були заархівовані у 1966–1974 роках. Він додав, що працівники ІНП знайшли їх у 2016 році під час впорядкувальних робіт, але тільки зараз закінчилося каталогування.

Нагадуємо, що в Латвії планують розсекретити архіви КГБ з даними про інформаторів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.