У Польщі розсекретили матеріали про військових контррозвідників ПНР

Інститут національної пам’яті Польщі розсекретив справи таємних співробітників військової контррозвідки 1943–1974 років. Це близько 12 тис. відзнятих на мікроплівку справ.

Про це повідомляє "Monitor-info".

Фото ілюстративне. Джерело: Kielce - Onet 

Серед документів – персональні анкети, біографії агентів та їхні зобов’язання щодо співпраці. Є також документи про конспіративні та явочні квартири.

Знайдені справи стосуються Військової зовнішньої розвідки та Головного управління інформації Війська Польського. Цю організацію дослідники вважають однією з найбільш брутальних служб ПНР.

Уся документація буде доступною для дослідників. ІНП повідомив, що описи близько 4 тис. архівних одиниць уже розмістили в архівному інтернет-інвентарі інституції. Спеціалісти підкреслюють, що ці справи унікальні.

Сам зміст документів в інтернеті не публікуватимуть. Згідно із законом про ІНП, доступ до них матимуть тільки особи, які ведуть наукові дослідження та журналісти.

Їх мали знищити

До цього часу історики вважали, що більшість справ Головного управління інформації були знищені. Проте виявилося, що їх відзняли на мікроплівку – лише близько 800 документів збереглися в паперовому вигляді.

Заступник директора архіву Інституту національної пам’яті Маріуш Квасьняк повідомив, що справи були заархівовані у 1966–1974 роках. Він додав, що працівники ІНП знайшли їх у 2016 році під час впорядкувальних робіт, але тільки зараз закінчилося каталогування.

Нагадуємо, що в Латвії планують розсекретити архіви КГБ з даними про інформаторів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.