АНОНС: До 100-річчя звільнення Боярки реконструктори відтворять бої за місто

17 березня до 100-річчя звільнення м. Боярки Київської області Армією УНР проведуть військово-історичну реконструкцію бою з більшовиками.

1 березня 1918 року Васильківський кіш Вільного козацтва на чолі зі старшиною Армії УНР Іваном Горемикою-Крупчинським звільнив Боярку від російсько-більшовицької окупації.   

 

Того дня в містечку було засноване українське місцеве самоврядування. Над станцією підняли синьо-жовтий стяг. Далі Васильківський кіш Вільного козацтва рушив по залізниці визволяти Київ. Столицю України очистили від загарбників того ж дня.  

У пам'ять про події 100-річної давності у Боярці відбудеться масштабна реконструкція бою за місто.

17 березня, 12.00

Місце: вул. Грушевського, 49, біля Боярської ЗОШ №2

Організатори: фестиваль "Під покровом тризуба" за підтримки Боярського виконавчого комітету.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.