У польський меморіал на Личакові у Львові кинули гранату

13 березня, близько 21:40 пролунав вибух на Личаківському цвинтарі у Львові.

Вибух стався біля польського Меморіалу орлят, повідомляє "Збруч" із посиланнм на департамент із питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Вибуховий предмет кинула невідома особ. Імовірно, це була граната РГД-5. У результаті вибуху утворилася вирва діаметром 20 см, постраждалих осіб немає, споруди меморіалу ушкоджень не отримали.

На місці події майже до ранку працювали слідчо-оперативні групи Нацполіції, СБУ й рятувальників.

Відомості за цим фактом внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 ("хуліганство") КК України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Проводяться слідчі дії, правоохоронці встановлюють осіб, причетних до скоєння злочин.

Акт вандалізму засудив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Кожна людина заслуговує на людську шану. Два тижні тому я був на Личаківському кладовищі та поклав квіти до Меморіалу львівських орлят. Категорично засуджую акт вандалізму, вчинений цієї ночі поблизу Меморіалу", - написав Клімкін у своєму Twitter’і.

Напередодні стало відомо, що польська влада вирішила відмовитись від реконструкції Меморіалу орлят через напружені стосунки з Україною і провести лише косметичний ремонт на об’єкті.

Нагадаємо, львівськими орлятами в Польщі називають юнаків-добровольців, які билися за Львів з українцями (1918-1919) та більшовиками (1920). Меморіал є частиною Цвинтаря оборонців Львова, який розташовується на території Личаківського кладовища.

Спроруждення меморіалу тривало в 1926-1939 роках, за часів радянської влади поховання були зруйновані. Реконструйований меморіал відкрили 2005 року. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.