АНОНС: У Києві відбудеться публічна дискусія про прапор України

До 100-річчя утвердження державної символіки України у Києві відбудеться публічна експертна дискусія "Від національного до державного: синьо-жовтий прапор в історії України ХХ ст.".

Під час дискусії планується обговорення таких проблем:

- Чому українським національним прапором став синьо-жовтий стяг?

- Як утверджувалося синьо-жовте знамено державним прапором під час Української революції 1917– 1921 рр.?

- Чи існували альтернативи синьо-жовтому прапору?

- Під якими прапорами воювала Карпатська Україна та УПА?

- Як прапор Радянської України вплинув на розташування кольорів національного синьо-жовтого прапора?

- Чи синьо-жовтий прапор був знаним в СРСР?

- Як національний прапор повертався до державної символіки з відновленням незалежності наприкінці 1980 – на початку 1990 років?

- Наскільки важливою є символіка синьо-жовтого прапора у протистоянні сучасній російській агресії на сході України?

Спікери:

Юрій Савчук, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України

Павло Гай-Нижник, д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

До участі також запрошені:

Боряк Геннадій – член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАН України; Брехуненко Віктор – д.і.н., проф., завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Галайко Богдан –к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; Зінченко Арсен – д.і.н., проф., провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, народний депутат України І скликання; Іванець Андрій – к.і.н., науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства; Іщук Олександр – к.і.н., завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України; Кучерук Олександр – директор музею Української революції 1917–1921 рр.; Куцин Олег – командир добровольчого батальйону "Карпатська Січ", лейтенант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни; Патриляк Іван – д.і.н., проф., декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Сиротюк Юрій - депутат Київської міської ради; Тиліщак Володимир – к.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті; Чмир Микола – к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України; Чупрій Леонід – д. полі. н, проф. Національного авіаційного університету.

У рамках заходу відбудеться екскурсія виставкою "Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)".

13 березня, вівторок, 12.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Музей історії міста Києва.

Захід організовано на пошанування останнього Героя Небесної сотні 22-річного Дмитра Чернявського, який загинув за український прапор 13 березня 2014 року у Донецьку,та всіх загиблих під час АТО на сході України.

Вхід вільний.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.