АНОНС: У Києві відбудеться публічна дискусія про прапор України

До 100-річчя утвердження державної символіки України у Києві відбудеться публічна експертна дискусія "Від національного до державного: синьо-жовтий прапор в історії України ХХ ст.".

Під час дискусії планується обговорення таких проблем:

- Чому українським національним прапором став синьо-жовтий стяг?

- Як утверджувалося синьо-жовте знамено державним прапором під час Української революції 1917– 1921 рр.?

- Чи існували альтернативи синьо-жовтому прапору?

- Під якими прапорами воювала Карпатська Україна та УПА?

- Як прапор Радянської України вплинув на розташування кольорів національного синьо-жовтого прапора?

- Чи синьо-жовтий прапор був знаним в СРСР?

- Як національний прапор повертався до державної символіки з відновленням незалежності наприкінці 1980 – на початку 1990 років?

- Наскільки важливою є символіка синьо-жовтого прапора у протистоянні сучасній російській агресії на сході України?

Спікери:

Юрій Савчук, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України

Павло Гай-Нижник, д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

До участі також запрошені:

Боряк Геннадій – член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАН України; Брехуненко Віктор – д.і.н., проф., завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Галайко Богдан –к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; Зінченко Арсен – д.і.н., проф., провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, народний депутат України І скликання; Іванець Андрій – к.і.н., науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства; Іщук Олександр – к.і.н., завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України; Кучерук Олександр – директор музею Української революції 1917–1921 рр.; Куцин Олег – командир добровольчого батальйону "Карпатська Січ", лейтенант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни; Патриляк Іван – д.і.н., проф., декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Сиротюк Юрій - депутат Київської міської ради; Тиліщак Володимир – к.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті; Чмир Микола – к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України; Чупрій Леонід – д. полі. н, проф. Національного авіаційного університету.

У рамках заходу відбудеться екскурсія виставкою "Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)".

13 березня, вівторок, 12.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Музей історії міста Києва.

Захід організовано на пошанування останнього Героя Небесної сотні 22-річного Дмитра Чернявського, який загинув за український прапор 13 березня 2014 року у Донецьку,та всіх загиблих під час АТО на сході України.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.