АНОНС: Нову карту України часів Центральної Ради презентують у Києві

6 березня в Музеї Української революції 1917–1921 років представлять карту України часів Центральної Ради.

ТОВ "Українська Картографічна Група" започаткувала серію видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Перше серед них – карта "Українська Центральна Рада", що висвітлює час від початку революції в березні 1917 року до Гетьманського перевороту у квітні 1918-го.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них перші українські гроші і марки) та багату текстову інформацію. Завдяки долученню до проекту провідних науковців з даної проблематики, Інституту історії України НАН України видання відповідає найновішим здобуткам історичної науки. 

 

На карті показано території Української Народної Республіки та землі, на які вона претендувала, висвітлено основні події українського національного руху, включно з Далеким Сходом, зображено задекларований адміністративно-територіальний поділ України на землі. Подано карту Києва з розміщенням перших українських державних установ 1917–1918 років.

На лицевій стороні вміщено також карти, що відображають передумови створення УНР: "Українські землі у складі двох імперій" та "Українські землі у роки Першої світової війни". На звороті подано хронологію подій і розкрито такі теми як "Політичні сили", "Національний конгрес", "Третій універсал", "Четвертий універсал", "Персоналії", "Культура та освіта", "Створення армії", "Перша російсько (більшовицько) – українська війна" та "Міжнародні відносини". Три останні доповнені картами.

Тут також вміщено оригінальну рукописну карту УНР 1918 року. Наступною в серії планується видання карти "Українська Держава (Гетьманат)".

6 березня, вівторок, 16.00

Місце: Музей Української революції 1917–1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.