АНОНС: У Луцьку покажуть виставку про боротьбу УПА проти Третього Райху і СРСР

2 березня у Волинському краєзнавчому музеї відбудеться презентація фотодокументальної виставки "УПА — відповідь нескореного народу. Повстанці проти нацизму і комунізму".

Про це повідомляє Волинський обласний краєзнавчий музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Виставка розповідає про досвід безкомпромісної боротьби УПА із нацистським і комуністичним тоталітарними режимами і є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національногомузею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

 

Виставка за допомогою світлин, документів з німецьких та радянських архівів, мап розвінчує поширені міфи про УПА. Вона розповідає про те, як ОУН дійшла до конфронтації з нацистською Німеччиною, за яких умов розгорнула повстанську армію, яким був масштаб її воєнних дій проти окупантів та якими були антиповстанські операції нацистів у відповідь, які втрати понесли націоналісти у цьому протистоянні.

"На цій виставці можна побачити матеріали, які зберігалися в справах, що їх енкаведисти збирали як трофейні матеріали після боїв з УПА, у кримінальних справах, які велися проти підпільників. Вони дають можливість реконструювати антинімецьку боротьбу УПА, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. – Це тільки маленька частинка матеріалів, що зберігаються в нас та висвітлюють, що відбувалося в буремні роки Другої світової. Я сподіваюся, що такі виставки заохочуватимуть наступні колективи авторів приходити до нас, працювати з матеріалом та публічно розповідати про інші епізоди історії".

Виснажлива війна проти нацистського та радянського режимів тривала понад десятиліття без зовнішніх джерел постачання. Матеріали виставки свідчать, що українських націоналістів переслідували не тільки гітлерівці, а й їхні союзники по Осі – Румунія та Угорщина. Борці за незалежну Україну заважали кожній із країн-окупантів.

"У боротьбі з нацизмом загинуло щонайменше 3 члени Проводу ОУН(б), 9 членів крайових проводів і 29 членів керівних органів підпілля обласного рівня. Українські повстанці в боях із Вермахтом, поліцією та СС втратили 25 сотенних і 4 курінних командирів. Достатньо сказати, що весь перший штаб УПА — головний командир Василь Івахів, начальник штабу Юліан Ковальський та ад’ютант Семен Снядецький полягли в бою з німцями. Цим підпільники ОУН та вояки УПА довели своє право бути пошанованими на рівні з іншими переможцями нацизму", — переконаний автор концепції виставки, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.

У другій частині експозиції можна дізнатися про бойові дії між загонами УПА та частинами військ НКВД-МГБ, анатомію й методи дій підпільної армії, підступні контрповстанські операції радянської держбезпеки, ідеологічне протиборство між націоналістами й комуністами, антикомуністичну співпрацю бандерівців з визвольними рухами сусідніх народів, участь колишніх повстанців у розвалі системи ГУЛАГу й "останніх із могікан", які продовжували боротьбу навіть у 1960-х роках.

"Уперше ця виставка про УПА показує всі етапи репресій радянської влади проти родин членів ОУН і УПА, які розгорнулися на Західній Україні з лютого 1944 року. Згадуються долі десятків тисяч примусових виселенців на чужину. Окремою сторінкою у виставці розкрито продовження боротьби членів ОУН і УПА у радянських концтаборах. У експозиції розповідається про тих повстанців, що організовували найбільші повстання політичних в’язнів ГУЛАГу в Норильську, Воркуті та Кенгірі. Результатом цієї боротьби став крах тоталітарної системи та розвал СРСР", – наголошує кандидат історичних наук, один із авторів виставки Леся Бондарук.

Автори проекту виставки: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Леся Бондарук, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Олександр Іщук, Іван Патриляк, Сергій Рябенко, Андрій Усач.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Василь Ліпінський, Ігор Саківський, Олена Шарговська, Аліна Шпак, Ярина Ясиневич.

Дизайн: Ольга Сало.

Виставка експонуватиметься у Волинському краєзнавчому музеї в дні роботи музею (окрім понеділка і суботи) з 9.00 по 17.00 год, до 20 березня 2018 року.

2 березня, п'ятниця, 12.00

Місце: Волинський краєзнавчий музей (м. Луцьк, вул. Шопена, 20).

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.