9 лютого 1918

АНОНС: Виставка "Берестейський мир". 100 років по тому

100 років тому Україна формально набувала статусу незалежної нейтральної держави. Так чому ж так не сталося? Чому через 100 років ті події є неначе віддзеркаленням нашого сьогодення?

9 лютого 1918 р. був укладений мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший міжнародно-правовий акт, який визначав УНР суб’єктом міжнародного права.

 Церемонія підписання мирного договору у Брест-Литовську. Фото: Інститут історії України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкривається нова виставка "Берестейським мир".

Із неї можна дізнатися, якими були умови договору, церемонія підписання, кулуарні домовленості, про що розповість співробітник музею Андрій Солонець.

Також під час відкриття буде нагода переглянути кадри хроніки підписання Берестейського миру з коментарями історика, директора Бібліотеки імені Ольжича Олександра Кучерука.

Час: 6 лютого, вівторок, 14:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Нагадуємо, що у Музеї історії міста Києва триває виставка "Українське коло".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.