9 лютого 1918

АНОНС: Виставка "Берестейський мир". 100 років по тому

100 років тому Україна формально набувала статусу незалежної нейтральної держави. Так чому ж так не сталося? Чому через 100 років ті події є неначе віддзеркаленням нашого сьогодення?

9 лютого 1918 р. був укладений мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший міжнародно-правовий акт, який визначав УНР суб’єктом міжнародного права.

 Церемонія підписання мирного договору у Брест-Литовську. Фото: Інститут історії України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкривається нова виставка "Берестейським мир".

Із неї можна дізнатися, якими були умови договору, церемонія підписання, кулуарні домовленості, про що розповість співробітник музею Андрій Солонець.

Також під час відкриття буде нагода переглянути кадри хроніки підписання Берестейського миру з коментарями історика, директора Бібліотеки імені Ольжича Олександра Кучерука.

Час: 6 лютого, вівторок, 14:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Нагадуємо, що у Музеї історії міста Києва триває виставка "Українське коло".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.