Археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя

У Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель: будинки, палаци, насипні дороги та оборонні споруди. Припускають, що в місцевості навколо відомих міст майя проживало на кілька мільйонів більше людей, ніж думали раніше.

Для дослідження використовувалася лазерна технологія, яка дозволяє проводити цифрові дослідження під лісовим пологом, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Дослідники склали карту більш, як 2100 кв. км на півночі Петенського басейну. Археологи вірять, що ця передова технологія змінить погляд на цивілізацію майя у світі.

"Я думаю, що це один із найбільших проривів за 150 років археологічного вивчення майя", — сказав Стівен Х’юстон, професор археології та антропології в Університеті Брауна.

Х’юстон повідомив Бі-Бі-Сі, що після десятиліть роботи у сфері археології він розцінює  значимість недавнього дослідження як "фантастичну". "Я знаю, це звучить, як перебільшення, але коли я побачив зображення, я аж просльозився", — додав він.

 Знайдене місто майя Тікал виявилося лише частиною прихованого неосяжного мегаполісу. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Результати застосування технології "Лідар" ("light detection and ranging" — "виявлення та вимірювання  світла") свідчать про те, що в Центральній Америці існувала розвинена цивілізація подібна до давніх Греції чи Китаю.

Як це працює? За допомогою "Лідара" можливо знаходити те, що невидиме для людського ока, особливо в тропіках.

- Це складана технологія дистанційного зондування, яка використовує проміння лазера для взяття проб поверхні землі.

- Кожні чотири секунди літак або гелікоптер випускає мільйони імпульсів лазера.

- Коли вони відбиваються назад вимірюється довжина хвилі.

- Потому використовують високоточні вимірювання для створення докладного тривимірного зображення рельєфу земної поверхні.

Група дослідників, які працювали над цим проектом, застосовували "Лідар", щоб на комп’ютері прибрати непрозорий лісовий покров і створити 3D-мапу того, що насправді розташовується під поверхнею незаселеного тропічного лісу Гватемали.

"Лідар" це така ж революція в археології, якою в астрономії був космічний телескоп "Хаббл", — каже археолог із Тулейнського університету Луїзіани (США) Франциско Естрада-Беллі в коментарі для "Нешнл Джеографік". — "Нам треба буде 100 років, щоб опрацювати ці всі дані та дійсно зрозуміти, що ж таке ми бачимо".

Археологи, які проводили розкопки на місці поселення майя Ель-Соц у північній Гватемалі, скрупульозно наносили рельєф на карту протягом багатьох років. Але дослідження за допомогою "Лідара" виявило кілометри фортифікаційного муру, який команда науковців до того навіть і  не помічала.

Припускають, що більшість цих конструкцій є кам'яні платформи для будиночків із стовпів і тростини. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Нещодавно технологія "Лідар" застосовувалася, щоб віднайти раніше сховані міста в околиці давнього культового храму Ангкор Ват у Камбоджі.

Цивілізація майя на піку свого розквіту 1500 років тому займала територію удвічі більшу за середньовічну Англію й мала населення біля п’ять мільйонів осіб.

"Із новими даними припущення, що там проживало від 10 до 15 мілйьонів людей, більше не є необґрунтованим", — сказав Естрада-Беллі.

Більшість із 60 тис. нововіднайдених об’єктів, згідно з припущеннями, є кам’яними платформами, які підтримували пересічну оселю майя із стовпів та тростини.

Археологи були вражені "неймовірними оборонними перевагами", які включають стіни, фортеці та рови.

Знахідки показали, що майя вкладали більше ресурсів у власну оборону, ніж вважалося раніше, сказав археолог із Коледжу Ітаки (штат Нью-Йорк, США) Томас Геррісон.

Одною зі знахідок є семиповерхова піраміда, яка настільки була вкрита рослинністю, що практично розчинилася в джунглях.

Іншим відкриттям, яке стало несподіванкою для археологів, була складна мережа насипних доріг, які поєднували всі міста майя в окрузі. Високо насипані магістралі, що давали змогу легко пересуватися навіть у сезон дощів, були достатньо широкі, щоб припускати, що ними ішли жвавий рух та торгівля.

Дослідження за технологією "Лідар" було першою частиною трирічного проекту на чолі з гватемальською організацією, яка бореться за збереження культурної спадщини. За його допомогою планують створити мапу понад 14 тис. кв. км гватемальських низин.

Як повідомлялося, науковці з'ясували, що корінні жителі Америки були розбавлені мігрантами із Сибіру.

Археологи Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.