Старовинну статую Венери вилучили з "Фейсбуку" за "порнографію"

Фотографію статуетки оголеної Венери Вілліендорфської з віденського Музею природознавства, якій 30 тис. років, видалила адміністрація соціальної мережі «Фейсбук» як «порнографічний» вміст.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Фігурку раннього кам’яного віку, яка зображує пишнотілу жінку з чітко окресленими статевими органами, знайшли в 1908 році в Австрії поблизу містечка Віллендорфа. Вона відома своїми детальним різьбленням та реалізмом.

Фото: Naturhistorisches Museum Wien

Знімок Венери Віллендорфської опублікувала користувачка Лаура Гіанда (Laura Ghianda). Після видалення фото вона в грудні 2017 року написала допис, який викриває цензуру у "Фейсбуці". Допис зібрав понад 7 тис. поширень.

Природознавчий музей Відня в січні цього року подав прохання адміністрації соцмережі залишити зображення оголеної статуетки. "Ніхто з відвідувачів музею ніколи не скаржився на те, що фігурка гола, — каже генеральний директор Музею Крістіан Кеберль (Christian Koeberl). — Немає підстав закривати Венеру Віллендорфську та приховувати її оголеність як у музеї, так і в соціальних медіа".

Це вже не перший акт цензури "Фейсбуку" проти витворів мистецтва. У 2011 році французький учитель Фредерік Дюран-Байсс (Frédéric Durand-Baïssas) опублікував репродукцію картини Гюстава Курбе "Походження світу" (L’Origine du monde), на якій реалістично зображені жіночі геніталії. Через це його обліковий запис видалили, а сам Дюран-Байсс досі судиться з "Фейсбуком".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.