Старовинну статую Венери вилучили з "Фейсбуку" за "порнографію"

Фотографію статуетки оголеної Венери Вілліендорфської з віденського Музею природознавства, якій 30 тис. років, видалила адміністрація соціальної мережі «Фейсбук» як «порнографічний» вміст.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Фігурку раннього кам’яного віку, яка зображує пишнотілу жінку з чітко окресленими статевими органами, знайшли в 1908 році в Австрії поблизу містечка Віллендорфа. Вона відома своїми детальним різьбленням та реалізмом.

Фото: Naturhistorisches Museum Wien

Знімок Венери Віллендорфської опублікувала користувачка Лаура Гіанда (Laura Ghianda). Після видалення фото вона в грудні 2017 року написала допис, який викриває цензуру у "Фейсбуці". Допис зібрав понад 7 тис. поширень.

Природознавчий музей Відня в січні цього року подав прохання адміністрації соцмережі залишити зображення оголеної статуетки. "Ніхто з відвідувачів музею ніколи не скаржився на те, що фігурка гола, — каже генеральний директор Музею Крістіан Кеберль (Christian Koeberl). — Немає підстав закривати Венеру Віллендорфську та приховувати її оголеність як у музеї, так і в соціальних медіа".

Це вже не перший акт цензури "Фейсбуку" проти витворів мистецтва. У 2011 році французький учитель Фредерік Дюран-Байсс (Frédéric Durand-Baïssas) опублікував репродукцію картини Гюстава Курбе "Походження світу" (L’Origine du monde), на якій реалістично зображені жіночі геніталії. Через це його обліковий запис видалили, а сам Дюран-Байсс досі судиться з "Фейсбуком".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.