СБУ видала книгу про розвідку ДЦ УНР в екзилі в міжвоєнний період

Академія Служби безпеки України видала третій том праці "Спеціальні служби України від найдавніших часів до сьогодення" під назвою "Спецслужба Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі (1926–1936 рр.)".

На цим томом працювали відомі дослідники історії вітчизняних спецслужб Володимир Сідак, Тамара Вронська та Олександр Скрипник, повідомляє прес-центр СБУ.

Нова книга розкриває період, коли розкидані по всьому світу колишні вояки Армії УНР не припинили боротьбу, розпочату в часи визвольних змагань 1917–1921 років. Змушені емігрувати, вони не зреклися своєї мети – вибороти волю і незалежність Батьківщини.

Фото: прес-центр СБУ

Водночас, у складі Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі вони створили спецслужбу, яка впродовж десяти років наполегливо займалася розвідувальною, контррозвідувальною та пропагандистською діяльністю.

Розповіді в книзі ґрунтуються на розсекречених документах з архівів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, матеріалах вітчизняних та закордонних архівів.

Аналізуються передумови створення УНРівської спецслужби в умовах еміграції, її структура, основні напрями та методи роботи; розкриваються особливості взаємодії з розвідками інших країн і протистояння з радянськими органами державної безпеки; подаються соціально-політичні портрети осіб, причетних до таємної роботи.

На переконання авторів, досвід функціонування військової спецслужби ДЦ УНР в екзилі важливий і сьогодні – в нових умовах розвитку незалежної держави. Наукова праця допомагає зрозуміти причини того, що відбувається сьогодні навколо України, природу російської агресивної політики та діяльності її спецслужб.  

Праця виконана в рамках Меморандуму, укладеному між СБУ та українськими вченими про співпрацю в дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Як повідомлялося, на сайті Служби зовнішньої розвідки виклали документальне видання "Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.