Надгробний пам'ятник Лесі України на Байковому кладовищі пограбували. ФОТО

Пам'ятник видатній українській поетесі Лесі Українці на Байковому цвинтарі в Києві пережив атаку вандалів.

Про це написав голова Національної спілки письменникыв України Михайло Сидоржевський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"25 лютого – день народження Лесі Українки. Напередодні, як і в попередні роки, до її могили на Байковому цвинтарі прийшли письменники, працівники Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, шанувальники Лесиного таланту. І буквально остовпіли, побачивши сплюндрований пам’ятник великій поетесі – від величних бронзових гірлянд, які зусібіч прикрашали пам’ятник, зосталися лиш металеві штирі", – повідомив Сидоржевський. 

Зліва - було. Справа - стало.

За його словами, керівництво Національної спілки письменників України готує звернення до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування цього злочину. Крім того, НСПУ планує звернутися до Міністерства культури України з клопотанням щодо відновлення пам’ятника.

Як повідомлялося, в місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.