Засновниця "Артіль-Майдану" передає в Музей Революції Гідності колекцію творчості майданівців

В Українському домі з 18 лютого відкрито виставку мистецьких творів, створених під час Майдану – "АРТЕФАКТИ. ТВОРЧІ БАРИКАДИ. ПЕРЕДАЧА КОЛЕКЦІЇ". Діятиме до 28 числа, після чого всі експонати будуть оформлені на зберігання в фонди Музею Майдану.

Роботи, представлені на виставці, створені протягом подій Майдану 2014 року. Центральне місце колекції займають мальовані каски: різнопланові за стилем та технікою виконання, кожна з унікальним творчим баченням.

Починаючи з Юрія із псевдо "Пікассо", бійця самооборони, який започаткував цей творчій рух, ідею підхопили і продовжили професійні художники, студенти, діти, звичайні майданівці.

 

Під час Революції Гідності творчість і мистецтво йшли поруч з реальною боротьбою на барикадах, тож і виставка показує цей міцний зв’язок: вишукано розписані каски розташовані поруч із щитами, які оберігали майданівців під час протистоянь.

Особливу увагу відвідувачів привертають великі шахи, створені для урізноманітнення дозвілля на Майдані у спокійні дні. Фігури символічно відповідають сторонам протистоянь: білі – Майдан, чорні – сили Януковича.

 

На відкритті художниця Тетяна Чепрасова, одна з творців ініціативи "Артіль Майдан", яка зібрала і зберегла цю цінну колекцію і роботи якої також тут представлені, подякувала всім, хто був поруч у ті революційні дні, допомагав та підтримував надалі у справі збереження артефактів.

"Малювалося тоді натхненно, з підсвідомим розумінням необхідності. А згодом  створене я сумлінно зберігала чотири роки. І після всіх труднощів ці каски повернулися туди, де народилися – в Український Дім.  Я дуже вдячна життю, за ті пережиті дні, і радію, що створене тоді продовжує жити і промовляти, що можу передати це майданівске надбання у руки справжніх професіоналів з Музею Революції Гідності. Слава Україні!"

Тетяна Чепрасова наголошує, що передає в пам’ять про революцію найціннішу та найгарнішу частину тодішньої творчості. Мистецькі артефакти – лише частина колекції. Промовистою її складовою є також речі зі згорілого Будинку профспілок.

 

 залі, де розташована виставка, жила 8 сотня Самооборони. Цими днями чотири роки тому Український дім був захоплений, пограбований. А сьогодні у ньому відкрито виставку про барикади, але творчі. Як бачите, вони вижили – стараннями групи ентузіастів з "Артіль Майдан", які долучилися до боротьби своєю творчістю" – розповів на відкритті виставки Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.

"Дуже важливо, щоб ми не просто зберегли пам'ять, але й не дали можливості нівелювати ці події, применшувати їх значущість або  щось замовчувати. Це неприпустимо, адже хлопці,  які віддали свої життя – загинули за світоглядні цінності – за Свободу та Гідність. Пригадую той фантастичний момент, коли приїхав Любомир Гузар, його Боже благословення, коли він сказав: "Не гріх боронити свою гідність, свою свободу і свою державу". Він  практично благословив нас своїм словом. Для нас святий обов’язок – згадувати ті події і, скільки б часу не пройшло, вони несуть в собі дуже важливі речі, які не можна дозволити забути прийдешнім поколінням", – сказав Міністр культури України Євген Нищук.

 

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак наголосив на важливості Революції Гідності у становленні незалежності від Росії: 

"Зовнішній агресор планував захопити Україну, проте Майдан відродив українську силу. Зібрані тут речі мають бачити всі. Для Інституту національної пам’яті справа честі спорудити Музей Революції Гідності. Крок за кроком з’явиться місце, в якому наступні покоління зможуть перейнятися духом, який підняв українців і перетворив на сильну націю. Дякую всім вам за Майдан і вірю, що разом викуємо наше майбутнє".

Серед присутніх на відкритті гостей були й родичі Героїв Небесної Сотні. Юрій Войтович, батько наймолодшого Героя: "Ці каски нагадали мені Великдень – розмальовані, як писанки. По-різному. Видно, що з різних куточків України. Але освячені вони – кров’ю".

Експозиція відкрита до 27 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 18:00. 28 лютого відбудеться передача експонатів на зберігання в фонди Музею Майдану.

Місце проведення – Український Дім, вул. Хрещатик, 2. Мала виставкова зала.

Організатори: НЦДКС "Український дім", Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ГО "Артіль Майдан".

Вхід вільний.

ДОВІДКА: 

В ініціативу "Артіль Майдан" об’єдналися професійні художники та студенти мистецьких вишів і розгорнули свій майданчик в зайнятому протестувальниками Українському Домі. Почалося все з розмальовування захисних обладунків учасникам Самооборони. До ініціативи долучились і майданівці не художники.

Серед творців ініціативи: Тетяна Чепрасова, Максим Потапчук, Галина Верещинська. Також брали участь художники Ліза Потопальська, Алла Сорочан, Катерина Сірик, студія Наталки Борисенко, Тамара Романова, Дарія Бостюченко, Олександра Вороніна, Ганна Гузь, Галина Дигас, Катерина Долгова, Леся Іващенко, Ольга Ковтун, Олександра Козакова, Олена Кулик, Марія Луцик, Олена Маркітан, Марія Поліщук, Ірина Пшенична, Марія Радченко, Христина Рідзель, Анастасія Сіренко та інші.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.