Минуле України і Польщі не переписати, приймаючи закони – Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна та Польща пережили минуле з позитивними та трагічними сторінками, яке не можна переписати.

Як передає "Європейська правда", про це він повідомив у Києві на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Королівства Данія Андерсом Самуельсеном.

 Павло Клімкін

"Те, що сьогодні відбувається в Польщі, - це бажання шляхом прийняття так званих меморіальних законів створити особливе сприйняття свого минулого, представити себе, якщо хочете, білішими і пухнастішими, ніж інші. Так не буває", - сказав глава МЗС.

"У нас є минуле, яке мало дуже позитивні моменти і сторони, і дуже трагічні сторінки. Це сторіччя, коли ми жили і розвивалися разом. Це минуле не можна переписати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу", - переконаний Клімкін.

Міністр додав, що Україна підтримує історичний діалог заради порозуміння, але він повинен вестися між друзями.

"Я готовий визнати вину окремих представників України або загонів в тому, що вони побили поляків на Волині, а ви готові це саме зробити? Я готовий схилити коліно перед жертвами польської національності, а ви готові? Ось зараз, 3 березня, буде трагічна річниця в селі Павлокома, де розстріляні сотні українців, включаючи дітей, включаючи людей похилого віку", - зазначив Клімкін.

Клімкін додав, що пам'ять та її сприйняття можуть бути або спільними, або "ми будемо грати в політичні ігри, намагаючись побудувати свою власну історичну реальність шляхом законів".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.