У Львові демонтують стелу Меморіалу Слави

У понеділок, 19 лютого, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко заявив, що найближчим часом розпочнуть демонтаж стели Меморіалу Слави. Стела знаходиться у аварійному стані.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Фото: Назарій Пархомик 

"Галицька районна адміністрація при обстеженні виявила, що частина елементів конструкції цього комплексу перебуває у аварійному стані, відтак було прийнято рішення виконавчого комітету про приготоування висновків щодо технічного стану Монумента.

Зокрема ми замовили дослідження Львівської політехніки щодо стану ключових конструкцій і згідно з висновками, загальний стан несучих конструкцій – аварійний і вони підлягають демонтажу", - заявив Андрій Москаленко.

Меморіал складається з трьох елементів: тридцятиметрового бетонного стовпа, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели з кованої міді, центр ансамблю складає скульптурна група з фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

За словами заступника міського голови, демонтажні роботи планують розпочати цієї весни, наразі невідома точна вартість протиаварійних робіт.

"Вже цієї п’ятниці, після прийняття рішення про демонтаж, ми зможемо розпочати протиаварійні роботи по цій стелі, яка становить небезпеку. Буде замовлена спеціальна огорожа, щоб це місце було безпечним для людей", - cказав Москаленко.

Також заступник міського голови розповів, що у мерії розглядають можливість перенесення пам’ятника в музей "Територія терору".

Нагадуємо, що у четвер, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема "Правого сектору", Добровольчого руху ОУН та організації "Сокіл", хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації.

Водночас, в Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.