Незаконні будівлі коло руїн Десятинної церкви найближчим часом приберуть — КМДА

Київська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви в Києві.

Про це на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством заявив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій, повідомляє Цензор.НЕТ.

За його словами, для цього є всі документи, які обґрунтовують знесення будівельних вагончиків, розташованих навколо фундамента церкви. Однак Панчій не уточнив терміни виконання робіт через протести вірян УПЦ МП.

"Там склалася специфічна сиутація. Як тільки ми готуємося проводити найменші роботи, зразу виходять люди, які називають себе вірянами УПЦ МП і заявляють про те, що ми утискаємо їхні релігійні права", — повідомив він.

У той же час, народний депутат Ігор Луценко сказав, що КМДА краще б оприлюднила відповідне рішення.

"Інакше, я боюся, що все це розтягнеться на 50 років", — сказав він.

На даний момент рішення стосуються тільки будівель навколо самобуду УПЦ МП. Для знесення каптіальної будівлі церкви потрібне рішення суду.

Нагадаємо, 25 січня активісти радикальних націоналістичних організацій С14, "Традиція і порядок" і "Сокіл" розгромили каплицю УПЦ МП, розташовану коло руїн Десятинної церкви. Двох підозрюваних у спробі підпалу суд заарештував на два місяці 28 січня.

31 січня петиція до КМДА з вимогою знести будівлю набрала  10,6 тис. з-поміж 10 тис. необхідних.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.