АНОНС: Доцент КНУ ім. Шевченка прочитає лекцію "Петлюра і військо" в НМІУ

У суботу доцент КНУ ім. Т. Шевченка Андрій Руккас прочитає в Києві лекцію "Петлюра і військо".

Не будучи професійним військовим, не мріючи навіть про таку кар’єру і не маючи навіть початкової освіти у цій царині, з початком Української революції Симон Петлюра займав провідні ролі у процесах військового будівництва Української Центральної Ради.

Він швидко здобув популярність, повагу і авторитет серед вояків, які називали його не інакше як "батько Петлюра".

 

Про роль Симона Петлюри у створенні та розбудові збройних сил незалежної України піде мова у лекції Андрія Руккаса, к.і.н., доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

3 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, 4 поверх (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.