АНОНС: Презентація "Розмов про Україну" Ярослава Грицака та Ізабелли Хруслінської в Києві

20-го лютого відбудеться презентація українського видання "Розмови про Україну" Ярослава Грицака та Ізабелли Хруслінської. Ця книга є третя з ряду розмов Ізи Хруслінської з українськими інтелектуалами, виданої за співпраці "Дух і Літера" та Центру юдаїки.

Головною темою розмови є роздуми про вплив історії на події в Україні в останні десятиліття. Особливий наголос мають відносини України з її історичними сусідами – поляками і росіянами, а також українсько-єврейські взаємини.

Але передусім йдеться про історичний вимір теперішніх проблем і викликів, з якими стикається Україна, – і наскільки знання історії дає можливість зрозуміти майбутні сценарії розвитку.

 

Перші дві книги з серії розмов Хруслінської були з Оксаною Забужко та Йосифом Зісельсом. Але ця книга була хронологічно першою – вона була видана польською мовою ще у 2009 році.

Оскільки польське видання вийшло майже десять років тому, то багато чого у цій книзі передумано і переписано, зокрема з’явився новий розділ про розвиток подій за останнє неповне десятиліття.

Учасники: Оля Гнатюк, Ярослав Грицак, Леонід Фінберг. 

20 лютого, вівторок, 18.30

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (Київ, вул. Волоська 8/5, корпус 6).

Організатори: видавництво "Дух і літера", Центр юдаїки.

Вхід вільний.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.