АНОНС: Сергій Білокінь у Києві презентує свою книгу про масовий терор в СРСР

Цієї суботи Сергій Білокінь презентує свою книгу "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917-1941 рр."

Книга "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917-1941 рр.", що вийшла у видавництві "ПенМен", - результат ґрунтовної і тривалої дослідницької роботи одного із найвідоміших джерелознавців сучасності Сергія Білоконя. 

 

На презентації мову про більшовицький геноцид, трагічну долю української інтелектуальної еліти, про "сторозтерзаний Київ" вестимуть поет Дмитро Павличко, історики Ігор Гирич та Сергій Білокінь.

Це унікальна можливість почути діалог непересічних особистостей про болючі сторінки нашої історії, історіософське осмислення катастрофи першої половини ХХ ст.

Під час презентації буде можливість придбати книги С. Білоконя та I. Гирича.

17 лютого, субота, 13.00

Місце: Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві (пров. Шевченка, 8а).

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.