Росіян вигнали з Олімпіади в Пхенчхані за портрет Леніна

Із лижних змагань Олімпіади в Пхенчхані вигнали російських уболівальників із портретом Володимира Леніна.

Зображення вождя бльшовиків було намальоване на прапорі, яким розмахували росіяни, повідомляє InfoResist із посиланням на російські ЗМІ.

Фото: Газета.Ru 

"Ось так росіян зажимають. Не дають нормально повболівати. Ці прапори не заборонені, ми читали правила і запитували в російських волонтерів", — розповів один із уболівальників.

Фото: Газета.Ru 

"Вони кажуть, раз такої країни нема, то й прапора бути не повинно,обурювався вболівальник Олексій. — Але якщо російський триколор під забороноб, треба ж чимось підтримувати своїх!"

Співробітники стадіону намагалися відняти прапор з Леніним, але росіяни не віддали. Зрештою, їх просто вигнали із змагань.

 Фото: Газета.Ru

Як пояснили працівники стадіону, комуністична символіка тут заборонена через напружені відносини з КНДР.

Нагадаємо, російський прапор на зимовій Олімпіаді в Пхенчхані (Південна Корея) під забороною через дискваліфікацію російської збірної. Причиною недопущення спортсменів став допінговий скандал на Олімпіаді 2014 року в Сочі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.