Активісти нагадали про польські злочини проти України перед посольсвом. ФОТО

У середу 14 лютого активісти "Чорного комітету" на приміщенні Консульства Республіки Польща в Києві вивісили "дошку польських злочинів проти України".

Про це повідомляє "Польське радіо".
На ній зображено контури Польщі та України в національних, біло-червоних та синьо-жовтих кольорах. З Польщі до України ведуть стрілки з написами: "окупація, полонізація, пацифікація, операція "Вісла", репресії та концтабори".
Фото: УНІАН 

Інформацію про цей інцидент підтвердив посол Республіки Польща в Києві Ян Пекло. "Перед Консульством з’явилося кілька осіб, вони розвинули цей плакат, сфотографували і швидко зникли", – сказав посол.

За його словами, "коментар – зайвий, акція не мала масового характеру". Як пояснив Ян Пекло, "це, радше, спроби різних груп, що намагаються здобути популярність".

У надісланому Польському пресовому агентству повідомленні організація "Чорний комітет" оголосила, що Польща використовує факт, що Україна перебуває в стані війни. "Постійно нав’язує нам (українцям – Польське пресове агентство) своє бачення нашого законодавства і нашої історії", – мовиться в заяві.

"Польща хоче приписати нам якісь злочини, але ми добре пам’ятаємо її злочини проти України. "Чорний комітет" наголошує: кожен народ має право на своїх героїв і ніхто не має права нав’язувати українцям свою правду. Ми будемо реагувати на будь-які прояви імперіалізму проти України і захищатимемо її суверенітет, якщо на це не здатні офіційні структури", – написав "Чорний комітет".

Як повідомлялося, 9 лютого в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства Польщі відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.