АНОНС: Лекція "Київське князівство і боротьба за спадок Золотої Орди"

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар? Дізнайтеся в суботу.

Історія України XIV-XV ст. довгий час належала до одного з найтаємничіших періодів нашої минувшини. Проте нині історичні дослідження вивели цей період із пітьми невідомості.

Протистояння Золотої Орди і Великого князівства Литовського, виникнення Кримського ханату й генеза українського козацтва – хоча в цілому вже окреслено етапи й хронологію подій, проте все ж залишається питання: так за що ж йшло протистояння?!

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар?

Відповіді на ці питання можна отримати на лекції д.і.н. Бориса Черкаса - провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

 

Субота, 17 лютого, 14.00

Місце: Національний музей історії України, 4 поверх (Київ, вул. Володимирська, 1).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.