Розeнко сформулював вимоги на пeрeговорах з Польщeю: нові зміни до закону про ІПН

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко розповів, що 16 лютого обговорюватиме українська делегація під час візиту до Польщі.

Його слова наводить "Урядовий портал".

"Виконуючи домовленості Президента України з Президентом Польщі, 16 лютого я планую відвідати Варшаву і зустрітися зі своїм польським колегою Пйотром Глінським", - сказав сьогодні журналістам після засідання Уряду Павло Розенко.

"Зараз нам надзвичайно важливо зняти ту напругу в українсько-польських відносинах, яка останнім часом, у тому числі штучно, накручується різними політичним силами, зокрема і зовнішніми чинниками. Тому основна місія – розпочати діалог з польською стороною на цю тему.

З іншого боку, безумовно, ми не можемо не реагувати на останні події, зокрема стосовно ухвалення змін до Закону Про інститут національної пам’яті Польщі. Керуючись позицією Президента України, Верховної Ради України та Уряду України, ми очікуємо від польської сторони не лише роз’яснення по цьому закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений", - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

"І це питання не лише політики чи історії. Мова йде про можливе конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють чи живуть у Польщі, їх переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, неприпустимо. Ми будемо захищати права наших співгромадян не лише в Україні, а й за межами нашої держави", - підкреслив Павло Розенко.

Віце-прем’єр-міністр зауважив, що українська сторона готова до обговорення широкого кола питань. Розен висловив сподівання, що польська сторона теж виявить своє бажання до врегулювання усіх суперечливих моментів.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.