АНОНС: Доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії"

Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії? Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду? На ці та інші питання спробує відповісти доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

Починаючи з другої половини XX століття репродуктивне життя жінки та методи регулювання народжуваності стали предметом пильного інтересу у гуманітаристиці. Мішель Фуко сформулював свою гіпотезу про "біополітику" модерних держав та увагу владного дискурсу до демографії, яку підхопили й багато дослідників та дослідниць жіночої історії. 

Проте яким чином братися до цієї теми, в якій переплелися владний дискурс, розмаїті індивідуальні жіночі досвіди та плинні уявлення про материнство, сексуальність та дитинство? Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії, що мала нібито свій, відмінний від Заходу, sonderweg? 

Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду, якими так відома доба fin-de-siecle?

На ці та інші питання спробує відповісти Анна Клименко в доповіді "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

16 лютого, п'ятниця, 18.00

Місце: Центр польських та эвропейських студій (підвал 6-го корпусу НаУКМА, Київ, вул. Волоська, 10).

Організатор: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.