АНОНС: У Дніпрі буде дискусія та виставка про переслідування кримських татар

13 лютого в Дніпрі відкриють виставку "Доросле кримське дитинство" про переслідування кримських татар.

Передуватиме відкриттю виставки дискусія "Історія і сьогодення: від геноциду кримських татар під час ІІ світової війни до сучасних переслідувань кримськотатарських активістів".

У заході братимуть участь відомі українські, кримськотатарські, єврейські громадські діячі, історики, публіцисти:

Ільмі Умеров, колишній кримський політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;

- Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому, співавтор книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська Правда", співавторка книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

- Руслан Кац, Радник з політичних та суспільних питань Посольства Канади в Україні.

 

Спікери представлять сучасний стан справ у Криму, презентують книгу про лідера кримських татар "Мустафа Джемілєв. Незламний", а також відкриють фотовиставку із 16 світлин дітей, що залишились без батьків і близьких родичів, яких було ув’язнено за політичними мотивами.

Автор фотографій виставки: журналіст Антон Наумлюк, який докладно висвітлює всі судові процеси, в тому числі на території Криму та спілкується з родинами політв’язнів.

13 лютого, вівторок, 18.00

Місце: центр "Менора", музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", 3 поверх (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4). 

Організатори: музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" та Кримський Дім у Львові  за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив.

Вхід вільний. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.