Мирослава Поповича поховають на Байковому цвинтарі

Прощання з академіком Мирославом Поповичем відбудеться 13 лютого в Києві.

Про це йдеться в "Останньому слові" колег Мирослава Поповича по Ініціативній групі "Першого грудня".

Попрощатися з покійним можна буде в конференц-залі НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55) з 11:00 до 12:30. 

Церемонія поховання почнеться о 13:00 на ділянці № 33 Байковому кладовищі. 

"Мудрість же завжди має золотий запас етики, гуманізму, добротворення. Ми знали Мирослава Володимировича, нашого колегу й однодумця, саме таким: людяним, усміхненим, небайдужим до громадських справ", — написали учасники Ініціативної групи "Першого грудня", багатолітнім членом якої був Мирослав Попович.

"Його праця для наступних поколінь — викладацька та допомога численним ініціативам — заклала міцні основи для продовження традицій жертовності та відповідальності перед країною та її майбутнім", — переконані колеги Поповича.    

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри. 

Як повідомлялося, директор інституту філософії ім. Г. Сковороди Мирослав Попович помер 11 лютого 2018 року, не доживши двох місяців до 88 років.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.