Київрада дала назви восьми новим вулицям столиці. СПИСОК

У Подільському районі Києва з'явилися 8 нових вулиць.

Відповдіне рішення депутати ухвалили 8 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради (63 голоси "за"). Про це повідомляється на офіційному сайті Київради.

Відтак на мапі Києва з'являться: 

вулиця Всеволода Змієнка - генерал-хорунжого Армії УНР, одного із організаторів оборони м. Замостя в серпні 1920 року від Червоної армії (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);

вулиця Олександра Олеся - видатного українського письменника (від вулиці Газопровідної до вулиці Данченка Сергія);

вулиця Генерала Грекова - генерал-хорунжого Армії УНР, військового міністра УНР, Начального вождя Галицької армії в 1919 році(від вулиці Газопровідної, вулиці Синьоозерної до вулиці Данченка Сергія);

вулиця Квітникарська (від вулиці Проектної 12922 (Северина Наливайка)  до вулиці Проектної 12920 (Родини Крістерів), вулиці Полкової);

вулиця Родини Крістерів - німецької родини, яка займалася садівництвом у Києві (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);

вулиця Северина Наливайка  - ватажка козацького повстання 1594-1596 років у Речі Посполитій (від вулиці Сирецько-Садової до Проспекту Правди);

вулиця Гаванська (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги);

вулиця Зарубинецька (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги).

Громадське обговорення відповідних назв проходило з 1 червня до 1 серпня 2017 року на порталі КМДА.

Нагадаємо, Київська міська рада на своєму засіданні перейменувала станцію "Петрівка" столичного метрополітену на "Почайну".

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.