In memoriam. Помер філософ Мирослав Попович

На 88 році життя помер академік, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Мирослав Попович.

Про це повідомяє "Українська правда" з посиланням на проректора з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка Володимира Бугрова.

 Мирослав Попович. Фото: "Українська правда"

"Страшна і сумна звістка – відійшов у засвіти Філософ, Мисленник, Людина, Моральний Авторитет Мирослав Володимирович Попович. Це велика втрата для України. Хай покоїться з миром! Світла пам’ять достойному Вчителю!" - написав Бугров на своїй сторінці у Facebook.

Мирослав Володимирович Попович – сучасний український філософ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ.

Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Початкову освіту здобув в Ізяславській середній школі № 1. Закінчив середню школу № 1 у м. Народичі Житомирської обл.

1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в с. Золотий Потік на Тернопільщині.

1956 року Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію "Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії" (1960) і докторську дисертацію "Філософський аналіз мови науки" (1966).

1969 року – завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 – директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році удостоєний звання "Заслужений діяч науки і техніки України", а 15 жовтня 2009 – "Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка".

Один із учасників ініціативної групи "Першого грудня".

Як раніше повідомлялось, 18 грудня 2017 року помер голова російського "Меморіалу" - Арсеній Рогінський.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.