Вночі Сенат затвердив зміни до закону про польський Інститут нацпам’яті

Близько другої ночі за місцевим часом відбулося голосування у Сенаті щодо змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

"За" проголосувало 57 сенаторів. Проти – 23. Двоє сенаторів утрималося. Загалом у голосуванні взяли участь 82 сенатори.

Згідно із змінами "злочини українських націоналістів та українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом" прирівнюються до злочинів нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

"Злочином українських націоналістів і українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на території Волині та Східної Малопольщі".

За заперечення таких злочинів українських націоналістів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді грошового штрафу, або кримінальна – до трьох років ув’язнення.

За заперечення співучасті польських націоналістів у винищенні єврейського населення закон відповідальності не передбачає.

Натомість подібне покарання передбачене за "паплюження доброго ім’я Польщі" для тих, "хто публічно і проти фактів приписує Польській Нації або Польській Державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, здійснені Третім Рейхом".

Ці зміни викликали гостру реакцію держави Ізраїль, зокрема прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху: "Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост."

Зміни до цього закону спричинили найбільшу за багато років кризу у відносинах між Польщею та Ізраїлем.

Українське МЗС раніше також прокоментувало голосування у польському парламенті.

"Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", - йдеться у заяві МЗС України.

Польське суспільство також неоднозначно відреагувало на ці законодавчі ініціативи правлячого табору.

Опозиційний політик, колишній маршалек Сенату Богдан Борусевич під час обговорення закону заявив, що результати його прийняття будуть найгіршими, а зміни до закону створює нові лінії напруження із іншими країнами.

Гельсинська фундація прав людини опублікувала звернення, в якому стверджується, що цей закон суттєво обмежить свободу висловлювань у Польщі.

Відомий історик, знавець польсько-єврейських проблем часів Другої світової війни, колишній директор Офісу президента Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Персак вважає, що для свободи дискусій навколо минулого найбільш небезпечними є не так можливість кримінального переслідування, як адміністративного:

"На практиці кожного, чиї слова не сподобалися, наприклад "Редуту Доброго Імені" або іншій організації з подібними цілями, будуть тягати по судах. Навіть якщо суд визнав би правоту підсудного – клопіт очікує саме його, бо мусить боронитися і доводити, що не є верблюдом (у адміністративному процесі на відміну від кримінального нема презумпції невинуватості). (…) Бачу в цьому серйозну загрозу свободі дискусій навколо історії" - написав історик на сторінці facebook.

Нагадуємо, раніше новий Президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек заперечив відповідальність польських громадян у масовому вбивстві євреїв у містечку Єдвабне.

У 2003 році слідство, яке провадив Інститут національної пам’яті Польщі, встановило, "що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 
  

Читайте також:

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.