АНОНС: Виставку Івана Пішти "Спогади на полотні" про Революцію Гідності відкриють на Майдані

1 лютого Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті та ТЦ GLOBUS презентують мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ретроспективна серія живопису "Спогади на полотні" – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Тим, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього.

 

"У червні 2014 року, я намалював першу роботу з серії "Cпогади на полотні". Хотілось віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність, волонтерство і робота займали майже весь мій час, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні надворі 2018. Сьогодні я готовий показати те над чим я працював останні роки, але сказати , що проект "Cпогади на полотні" закінчений, я не кваплюсь". – говорить Іван Пішта

Про автора: Іван Пішта – митець з активною громадянською позицією. Професійний художник, від початку Майдану і по сьогодні займається волонтерською діяльністю: більшість коштів, отриманих від продажу своїх картин, йдуть на підтримку армії та на допомогу потребуючим дітям. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях як в Україні, так і закордоном.

Четвер, 1 лютого, 14.00.

Місце: ТЦ GLOBUS 2, виставковий простір на 1 поверсі за монументом Незалежності, Майдан Незалежності, 1, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ТЦ GLOBUS

Довідки та акредитація ЗМІ: прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Експозицію відкрито для перегляду з 1 до 25 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних.

Вхід вільний. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.