АНОНС: Виставку Івана Пішти "Спогади на полотні" про Революцію Гідності відкриють на Майдані

1 лютого Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті та ТЦ GLOBUS презентують мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ретроспективна серія живопису "Спогади на полотні" – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Тим, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього.

 

"У червні 2014 року, я намалював першу роботу з серії "Cпогади на полотні". Хотілось віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність, волонтерство і робота займали майже весь мій час, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні надворі 2018. Сьогодні я готовий показати те над чим я працював останні роки, але сказати , що проект "Cпогади на полотні" закінчений, я не кваплюсь". – говорить Іван Пішта

Про автора: Іван Пішта – митець з активною громадянською позицією. Професійний художник, від початку Майдану і по сьогодні займається волонтерською діяльністю: більшість коштів, отриманих від продажу своїх картин, йдуть на підтримку армії та на допомогу потребуючим дітям. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях як в Україні, так і закордоном.

Четвер, 1 лютого, 14.00.

Місце: ТЦ GLOBUS 2, виставковий простір на 1 поверсі за монументом Незалежності, Майдан Незалежності, 1, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ТЦ GLOBUS

Довідки та акредитація ЗМІ: прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Експозицію відкрито для перегляду з 1 до 25 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних.

Вхід вільний. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.