In memoriam. Помер перший космонавт незалежної України

Сьогодні в Києві на 68-му році життя помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Каденюк помер раптово під час пробіжки у столичному районі Царське село, передає "Радіо Свобода".

У Департаменті охорони здоров'я КМДА на запит "Громадського" підтвердили цю інформацію. "Швидка допомога" прибула відразу, однак лікарям лишалося тільки констатувати смерть.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив співчуття рідним і близьким Леоніда Каденюка.

Офіційно про обставини та причини смерті відомостей поки немає. 

Перший космонавт незалежної України, генерал-майор Військово-повітряних сил, кандидат технічних наук і депутат Верховної Ради 4-го скликання Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у родині сільських вчителів.

Він навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків імені Ленінського Комсомолу за кваліфікацією льотчик-інженер. Згодом здобував освіту у Московському авіаційному інституті.

Уперше до загону космонавтів його відібрали у 25-річному віці. Тоді, у серпні 1976 року, він став частиною групи багаторазової космічної системи "Буран".

 Леонід Каденюк - курсант. Фото: cheline.com.ua

Після розпаду СРСР Каденюк спочатку прийняв російське громадянство, але в 1995-му отримав громадянство України.

У групу космонавтів Національного космічного агентства України його відібрали в 1995 році. Каденюк пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання "Шаттл". Він був спеціалістом з корисного навантаження.

У листопаді 1997 року Каденюк здійснив перший космічний політ. Йому було 44 роки. У період із 19 листопада по 5 грудня 1997 року він перебував на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії НАСА. 

Під час польоту Каденюк виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. 

Мета такого експерименту полягала у вивченні стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин і т.д. Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики "Людина і стан невагомості".

Каденюк — автор п’яти наукових праць, у 2009 році видав книгу під назвою "Місія – Космос".

Нагадаємо, першим космонавтом-українцем на орбіті був Павло Попович у 1962 році.

Читайте також про український космос:

Павло Попович. Перший український космонавт

1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Музей космонавтики на батьківщині Сергія Корольова. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.