Спецпроект

В Інтернeті з'явилися унікальні фото вінницьких євреїв напередодні Голокосту. ФОТО

Центр історії Вінниці до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту опублікував унікальні фотографії вінницьких євреїв часів нацистської окупації.

Фотографії з колекції вінничанина Ігоря Ланового центр розмістив на своїй сторінці у "Фейбуці". На звороті кожної зі світлин є підпис "Недільний базар. Вінниця".

Фото: FB Центр історії Вінниці 

У Центрі історії Вінниці припускають, що знімки зроблені в серпні 1941 року на Калічанському ринку, на місці якого нині площа Юрія Гагаріна. 

Фото: FB Центр історії Вінниці  

Унікальність цих фото в тому, що в об'єктив камери потрапили жінки з нарукавними пов'язками, на яких зображені зірки Давида. Такі "розпізнавальні знаки" окупаційна влада зобов'язала носити всіх міських євреїв.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

У період з 15 до 20 вересня 1941 року айнзацгрупа Ц та допоміжні поліційні підрозділи здійснили першу масову акцію розстрілу євреїв Вінниці. Лише 19 вересня в районі П'ятничанського лісу було розстріляно близько 9 тис. мирних жителів.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

Вінницькі історики обіцяють, що в 2018 році за згодою власника світлин ці візуальні матеріали будуть використані для інформаційного двомовного стенду біля Меморіалу пам'яті жертв Голокосту у Вінниці (вул. Максимовича, вул. Толбухіна).

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначають щороку 27 січня. Саме цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща). Пам'ятну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.