Спецпроект

В Інтернeті з'явилися унікальні фото вінницьких євреїв напередодні Голокосту. ФОТО

Центр історії Вінниці до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту опублікував унікальні фотографії вінницьких євреїв часів нацистської окупації.

Фотографії з колекції вінничанина Ігоря Ланового центр розмістив на своїй сторінці у "Фейбуці". На звороті кожної зі світлин є підпис "Недільний базар. Вінниця".

Фото: FB Центр історії Вінниці 

У Центрі історії Вінниці припускають, що знімки зроблені в серпні 1941 року на Калічанському ринку, на місці якого нині площа Юрія Гагаріна. 

Фото: FB Центр історії Вінниці  

Унікальність цих фото в тому, що в об'єктив камери потрапили жінки з нарукавними пов'язками, на яких зображені зірки Давида. Такі "розпізнавальні знаки" окупаційна влада зобов'язала носити всіх міських євреїв.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

У період з 15 до 20 вересня 1941 року айнзацгрупа Ц та допоміжні поліційні підрозділи здійснили першу масову акцію розстрілу євреїв Вінниці. Лише 19 вересня в районі П'ятничанського лісу було розстріляно близько 9 тис. мирних жителів.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

Вінницькі історики обіцяють, що в 2018 році за згодою власника світлин ці візуальні матеріали будуть використані для інформаційного двомовного стенду біля Меморіалу пам'яті жертв Голокосту у Вінниці (вул. Максимовича, вул. Толбухіна).

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначають щороку 27 січня. Саме цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща). Пам'ятну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.