Спецпроект

АНОНС: Презентація посібника “Бабин Яр: Пам’ять на тлі історії.”

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту пройде презентація нового методичного посібника для вчителів середніх шкіл.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

 

У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі однойменної віртуальної виставки, створеної Музеєм історії міста Києва спільно з Українським інститутом національної пам’яті, та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті".

Практичні заняття путівника допомагають вчителю організувати обговорення широкого кола питань, пов’язаних із історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про жертви Бабиного Яру.

Також відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорять проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.

Учасники:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Час: 26 січня, п’ятниця, 10:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

Контакт: прес-служба Українського інституту національної пам’яті (044 281 08 91)

Нагадуємо, що у березні 2017 року відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.