Спецпроект

АНОНС: Презентація посібника “Бабин Яр: Пам’ять на тлі історії.”

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту пройде презентація нового методичного посібника для вчителів середніх шкіл.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

 

У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі однойменної віртуальної виставки, створеної Музеєм історії міста Києва спільно з Українським інститутом національної пам’яті, та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті".

Практичні заняття путівника допомагають вчителю організувати обговорення широкого кола питань, пов’язаних із історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про жертви Бабиного Яру.

Також відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорять проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.

Учасники:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Час: 26 січня, п’ятниця, 10:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

Контакт: прес-служба Українського інституту національної пам’яті (044 281 08 91)

Нагадуємо, що у березні 2017 року відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.