29 січня 1918

АНОНС: Лекція "Уся (нe)правда про Крути"

Історики спробують деконструювати усі міфи, що циркулюють навколо Крут та поділяться найновішими результатами своїх досліджень.

Мало яка подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Водночас він – чи не найбільш заміфологізована подія в історії України 1917-1921 рр.

 

Навколо бою під Крутами існує багато міфів, стереотипів, відвертих помилок та політизованих інтерпретацій. Тут і "триста спартанців", і "п’яний Петлюра", який нібито кинув напризволяще своїх солдат. І жменька студентів проти "орди з Півночі". І "слабка" дослідженість бою. І відсутність джерел.

Про обставини та перебіг бою розповість Михайло Ковальчук з Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського. А Віталій Скальський з Інституту історії України НАН України спростує найбільш поширені помилкові твердження про Крути і Крутянців.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 27 січня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.