Спецпроект

АНОНС: У Львові розкажуть про українського Праведника народів світу – Якова Сухенка

25 січня відбудеться захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На якому будуть представлені матеріали про життя та діяльність Якова Сухенка, що одним з перших серед українців (1983 р.) отримав звання Праведника народів світу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею "Територія Терору".

Яків Сухенко - один із більше як 2,5 тис. українців Праведників народів світу. Після окупації радянськими військами Рівного він потарпив в горнило сталінських репресій та відбував покарання у виправно-трудовому таборі.

Із приходом нацистів, йому вдалося втікти із табору і повернутись до міста. Тут він розпочав допомагати євреям.

Він забезпечував знайомих євреїв продуктами, налагоджував їхні зв’язки з родичами в інших містах, переховував у власній квартирі і навіть особисто переправляв до Центральної України, де вони вони мали більше шансів врятуватися. Зрештою у 1943 році був за свою діяльність розстріляний у Києві в Бабиному Яру.

Розмову вестимуть Петро Долганов – кандидат історичних наук, член Правління і Експертної ради ГО "Мнемоніка", доц. кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету та Андрій Усач – науковий співробітник Музею, докторант Українського католицького університету.

Також відвідувачам буде представлено документальний анімаційний фільм "Людина з обличчям", знятий на основі мемуарів Варвари Барац, єврейки з Рівного, котра разом із донькою Мірою врятувалася від загибелі завдяки допомозі Я. Сухенка.

У заході також візьмуть участь співрежисерки анімаційного фільму "Людина з обличчям" – Роза Саркісян і Діана Ходячих.

Після завершення фільму планується дискусія та обговорення почутого матеріалу між лекторами та гостями Музею.

Час: четвер, 25 січня, 17.30.

Місце: музей "Територія Терору" (м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 г).

Контакт: Анна Шиманська (0967835096).

Вхід вільний.

Нагадаємо, що у жовтні 2017 року посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.