"Мерседес" Гітлера виставили на аукціон... і не продали. ФОТО

17 січня аукціонний дім Worldwide Auctioneers (штат Аризона) виставив на торги лімузин, який належав фюреру Третього Райху Адольфові Гітлеру. Однак автомобіль так і не продали.

Worldwide Auctioneers проводили торги за історичне авто на фестивалі ретро-машин у Скоттсдейлі, штат Аризона. Ставки досягли $ 7 млн, однак "Мерседес" так і не продали, повідомляє американське видання The Greeneville Sun з посиланням на представника Worldwide Auctioneers.

Річ у тім, що жоден із учасників аукціону не запропонував більше за мінімальну ціну, визначену продавцями. "Ми оцінюємо, що авто можна буде продати за 10-15 млн доларів", ― говорив головний акціоніст Worldwide Auctioneers Джон Круз перед аукціоном.

 

Аукціонний дім розраховував, що лімузин викуплять не неонацисти, а який-небудь поважний музей, чи  він стане частиною відкритої колекції. Організатори торгів обіцяли пожертвувати 10% від виручених коштів на освітні проекти з теми Голокосту.

"Нашим партнерами є Центр Сімона Візенталя та Музей толерантності в Лос-Анджелесі, то 10% виручених коштів за цю машину підуть до них", ― сказав Круз.

Утім, між особою, яка запропонувала найвищу ціну, та власником лімузина все ще тривають пост-аукціонні перемовини.

 

Як повідомляє "Німецька хвиля", "Мерседес-Бенц Великий " моделі 770К (Mercedes-Benz 770K Grosser) був виготовлений на замовлення Гітлера фірмою "Даймлер-Бенц" в липні 1939 року. Він має шість метрів завдовжки та 7,7-літровий двигун на вісім циліндрів потужністю 230 кінських сил. Машина, що може брати до восьми пасажирів на борт, розганяється  до 160 км/год.

За досить короткий час випуску (1938—1943) на заводі в Зіндельфінгені випустили всього 88 таких лімузинів. Завмовляли їх, наприклад, імператор союзної Японії Хірохіто, король Норвегії Хокон VII, каудильйо Іспанії Франсіско Франко й Папа Римський.

Муссоліні й Гітлер їдуть у цьому самому "Мерседесі" вулицею Мюнхена, 18 червня 1940 року

Екземпляр, сконструйований для Адольфа Гітлера, серйозно модернізували. Авто оснастили 40-мм броньованим склом, кузовом із 18-мм броньованої сталі (правда, сам Гітлер, зазвичай, пересувався на машині стоячи, відкинувши дах). Відтак машина стала важити майже 5 т, витрачаючи 38 л бензину на 100 км.

Гітлер користувався "Мерседесом" під час парадів та урочистостей. Зокрема авто можна побачити на знімках святкування перемоги Вермахту над Францією в 1940 році. Того ж року на цій машині фюрер приймав дуче фашистської Італії Беніто Муссоліні в Мюнхені.

Лімузин світився на кількох фотографіях та кадрах кінохроніки до 1942 року, коли через поразки німців на фронті від парадів відмовилися.

 Муссоліні й Гітлер на "Мерседесі" 770К їдуть вулицями Мюнхена 18 червня 1940 року. Фото: waralbum.ru

Перш, ніж опинитися в Штатах, машина пережила справжню одіссею. Спершу її як трофей захопили американські вояки у Франції, навіть не здогадуючись, кому вона доти належала. Згодом, автомобілем володів громадянин Бельгії Вандер Елст (A. H. Vander Elst), який невдовзі продав його до Америки. 

Як повідомляє The Greeneville Sun, до Гриневілля машину привіз місцевий тютюновий промисловець Том Остін, який виміняв її в бельгійця на партію тютюну вартістю $ 1800. Родина Вандер Ельста володіла сигаретною фабрикою, а в післявоєнній Європі тютюн був у дефіциті.

1949-го Остін подарував авто місцевому осередкові організації "Ветерани зарубіжних війн". Він володів "Мерседесом" до 1976 року, коли організація продала його колекціонерові з Кентуккі Стіву Мансону за $ 50 000.

Стів Мансон, колекціонер із Кентуккі (другий справа), щойно після покупки його у "Ветеранів зарубіжних  війн", серпень 1976 року. Фото: The Greeneville Sun

"Ветерани зарубіжних війн" використовували гітлерівський "Мерседес" під час парадів для перевезення високопоставлених осіб і матерів з організації "Золотозіркові матері", які втратили своїх синів на війнах. Проте з роками догляд за "Мерседесом" ускладнювався, тож авто багато років просто стояло в гаражі.

Колекціонер Стів Мансон із родиною підремонтували лімузин і з’ясували, що він належав самому Гітлеру. До того всі думали, що на "Мерседесі" їздив райхсфюрер СС Генріх Гіммлер – це повідомили Тому Остіну в Бельгії.

Родина Мансонів у 1978 році продала "Мерседес" колекціонерам Ерлу й Тому Блейклі з Атланти, штат Джорджія, які відтак продали його власникові казино в Лас-Вегасі Ральфу Енгельштаду в 1980-х роках. Машина стала частиною колекції класичних "Мерседес-Бенців" Енгельштада, яку після цого смерті продали в 2004 році теперішньому анонімному власнику з Європи. 

Документ на Mercedes-Benz 770K Grosser, в якому відображено покупця та наступних власників. У графі "Замовник" зазначено: "Фюрер і райхсканцлер". Джерело: worldwide-auctioneers.com

Транспортний засіб з номерним знаком 1А 148461 зберігся в майже ідеальному стані. За інформацією Worldwide Auctioneers, "Мерседес" є одним із п’яти, які збереглися до наших днів, і одним із трьох у приватному володінні. 

В аукціонному домі парадне авто диктатора називають "найбільш історично значимим автомобілем, який будь-коли виставлявся на відкритий продаж".

Як повідомлялося, у Німеччині видали комікс на основі історії жертви Голокосту Анни Франк

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.