"Мерседес" Гітлера виставили на аукціон... і не продали. ФОТО

17 січня аукціонний дім Worldwide Auctioneers (штат Аризона) виставив на торги лімузин, який належав фюреру Третього Райху Адольфові Гітлеру. Однак автомобіль так і не продали.

Worldwide Auctioneers проводили торги за історичне авто на фестивалі ретро-машин у Скоттсдейлі, штат Аризона. Ставки досягли $ 7 млн, однак "Мерседес" так і не продали, повідомляє американське видання The Greeneville Sun з посиланням на представника Worldwide Auctioneers.

Річ у тім, що жоден із учасників аукціону не запропонував більше за мінімальну ціну, визначену продавцями. "Ми оцінюємо, що авто можна буде продати за 10-15 млн доларів", ― говорив головний акціоніст Worldwide Auctioneers Джон Круз перед аукціоном.

 

Аукціонний дім розраховував, що лімузин викуплять не неонацисти, а який-небудь поважний музей, чи  він стане частиною відкритої колекції. Організатори торгів обіцяли пожертвувати 10% від виручених коштів на освітні проекти з теми Голокосту.

"Нашим партнерами є Центр Сімона Візенталя та Музей толерантності в Лос-Анджелесі, то 10% виручених коштів за цю машину підуть до них", ― сказав Круз.

Утім, між особою, яка запропонувала найвищу ціну, та власником лімузина все ще тривають пост-аукціонні перемовини.

 

Як повідомляє "Німецька хвиля", "Мерседес-Бенц Великий " моделі 770К (Mercedes-Benz 770K Grosser) був виготовлений на замовлення Гітлера фірмою "Даймлер-Бенц" в липні 1939 року. Він має шість метрів завдовжки та 7,7-літровий двигун на вісім циліндрів потужністю 230 кінських сил. Машина, що може брати до восьми пасажирів на борт, розганяється  до 160 км/год.

За досить короткий час випуску (1938—1943) на заводі в Зіндельфінгені випустили всього 88 таких лімузинів. Завмовляли їх, наприклад, імператор союзної Японії Хірохіто, король Норвегії Хокон VII, каудильйо Іспанії Франсіско Франко й Папа Римський.

Муссоліні й Гітлер їдуть у цьому самому "Мерседесі" вулицею Мюнхена, 18 червня 1940 року

Екземпляр, сконструйований для Адольфа Гітлера, серйозно модернізували. Авто оснастили 40-мм броньованим склом, кузовом із 18-мм броньованої сталі (правда, сам Гітлер, зазвичай, пересувався на машині стоячи, відкинувши дах). Відтак машина стала важити майже 5 т, витрачаючи 38 л бензину на 100 км.

Гітлер користувався "Мерседесом" під час парадів та урочистостей. Зокрема авто можна побачити на знімках святкування перемоги Вермахту над Францією в 1940 році. Того ж року на цій машині фюрер приймав дуче фашистської Італії Беніто Муссоліні в Мюнхені.

Лімузин світився на кількох фотографіях та кадрах кінохроніки до 1942 року, коли через поразки німців на фронті від парадів відмовилися.

 Муссоліні й Гітлер на "Мерседесі" 770К їдуть вулицями Мюнхена 18 червня 1940 року. Фото: waralbum.ru

Перш, ніж опинитися в Штатах, машина пережила справжню одіссею. Спершу її як трофей захопили американські вояки у Франції, навіть не здогадуючись, кому вона доти належала. Згодом, автомобілем володів громадянин Бельгії Вандер Елст (A. H. Vander Elst), який невдовзі продав його до Америки. 

Як повідомляє The Greeneville Sun, до Гриневілля машину привіз місцевий тютюновий промисловець Том Остін, який виміняв її в бельгійця на партію тютюну вартістю $ 1800. Родина Вандер Ельста володіла сигаретною фабрикою, а в післявоєнній Європі тютюн був у дефіциті.

1949-го Остін подарував авто місцевому осередкові організації "Ветерани зарубіжних війн". Він володів "Мерседесом" до 1976 року, коли організація продала його колекціонерові з Кентуккі Стіву Мансону за $ 50 000.

Стів Мансон, колекціонер із Кентуккі (другий справа), щойно після покупки його у "Ветеранів зарубіжних  війн", серпень 1976 року. Фото: The Greeneville Sun

"Ветерани зарубіжних війн" використовували гітлерівський "Мерседес" під час парадів для перевезення високопоставлених осіб і матерів з організації "Золотозіркові матері", які втратили своїх синів на війнах. Проте з роками догляд за "Мерседесом" ускладнювався, тож авто багато років просто стояло в гаражі.

Колекціонер Стів Мансон із родиною підремонтували лімузин і з’ясували, що він належав самому Гітлеру. До того всі думали, що на "Мерседесі" їздив райхсфюрер СС Генріх Гіммлер – це повідомили Тому Остіну в Бельгії.

Родина Мансонів у 1978 році продала "Мерседес" колекціонерам Ерлу й Тому Блейклі з Атланти, штат Джорджія, які відтак продали його власникові казино в Лас-Вегасі Ральфу Енгельштаду в 1980-х роках. Машина стала частиною колекції класичних "Мерседес-Бенців" Енгельштада, яку після цого смерті продали в 2004 році теперішньому анонімному власнику з Європи. 

Документ на Mercedes-Benz 770K Grosser, в якому відображено покупця та наступних власників. У графі "Замовник" зазначено: "Фюрер і райхсканцлер". Джерело: worldwide-auctioneers.com

Транспортний засіб з номерним знаком 1А 148461 зберігся в майже ідеальному стані. За інформацією Worldwide Auctioneers, "Мерседес" є одним із п’яти, які збереглися до наших днів, і одним із трьох у приватному володінні. 

В аукціонному домі парадне авто диктатора називають "найбільш історично значимим автомобілем, який будь-коли виставлявся на відкритий продаж".

Як повідомлялося, у Німеччині видали комікс на основі історії жертви Голокосту Анни Франк

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.