АНОНС: Грушевський на мамонті. Лекція про карикатури часів Української революції 1917–1921

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського запрошує усіх охочих на лекцію «Остороги “Ґедзя”». Карикатура, як джерело до вивчення доби Української революції 1917–1921 років.

За чим пізнаються історичні події? Науковці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського вперше спробували підійти до осмислення ключових подій і знакових постатей Української революції через такі унікальні джерела як шаржі й карикатури.

 

Напередодні Нового 2018 року в рамках проекту "Історичні вправи в Домі Грушевських" в Музеї був започаткований цикл лекцій "Нові джерела до історії Української революції 1917–1921 рр.: текст, контекст і підтекст". Автор – завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова.

Перша лекція "Як українська громада Києва зустрічала Новий 1918 рік" викликала зацікавлення гостей музею, ЗМІ й соцмереж.

Музей знову запрошує усіх охочих до розмови про знакові події Української революції – чергову лекцію під назвою "Остороги "Ґедзя"".

На цій лекції Ви дізнаєтесь:

Хто і як виконував роль публічної опозиції 100 років тому?

Чому лідера новітнього українського парламенту Михайла Грушевського тогочасні художники всадили на мамонта і чому він пустився в гопака перед Керенським?

Як зазвучало знамените полотно Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" в контексті подій 1917 року і якою була відповідь українців Тимчасовому уряду?

Яку роль відіграв шовіністичний "Киевлянин" у поширенні ідей самостійної України?

Як виглядала "буржуазна" Центральна Рада і більшовицька "свобода"?

ЧАС: Субота, 20 січня, 15.00

Місце: Історико-меморіальний музею Михайла Грушевського (м. Київ, вулиця Паньківська, 9)

Контакт: 288-28-82; 288-28-07

Вхід за ціною квитка до музею: 25 грн. – повний, 10 грн. – пільговий.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.