Спецпроект

У Німеччині видали комікс на основі історії Анни Франк

Щоденник єврейської дівчинки Анни Франк (Anne Frank), яка стала жертвою Голокосту, вперше став основою коміксу. Графічний роман вийшов у франкфуртському видавництві S. Fischer.

Як повідомляє "Deutsche Welle", комікс "Щоденник Анни Франк" став унікальним поєднанням оригінального тексту та вигаданих діалогів із яскравими ілюстраціями ізраїльських митців, відомого за "Вальсом з Баширом" Арі Фольмана й уродженця Києва Давида Полонського.

 Обкладинка німецького видання графічного роману про Анну Франк

Комікс автори оформили в стилі 1930-х років, а саме сатиричного тижневика "Симпліцисімус", який тоді видавався в Мюнхені. Ідея в тому, щоб картинки максимально нагадували графічні історії часів, коли жила Анна Франк. Із коміксу можна дізнатися, як вони жили, чим захоплювалися, як спілкувалися, як жартували, які повсякденні проблеми вирішували.

"Для нас було важливо показати, що члени сім'ї Франк – не безособові символи, а живі люди, які нікому не робили зла, життя яких одразу пішло під ухил", - пояснив Полонський в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

 Сторінки з коміксу про Анну Франк

Трагедія сім'ї Франк

Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена втекти до Амстердама.

Але в 1940 році Третій Райх окупував Нідерланди. Там, як і в Німеччині, почалися арешти євреїв, їх депортовували до концтаборів. Від 1942 року Франки переховувалася на сховищі фірми, якою керував батько Анни.

У серпні 1944 року через донесення їх викрили. Сім'ю Франк схопили та відправили до Аушвіцу. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. Тоді вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен. Її батько вижив і пізніше організував видання нотаток Франк, які та вела під час життя в Амстердамі.

Як повідомлялось раніше, через антисемітську поведінку ультрас футбольного клубу "Лаціо", тепер перед футболом італійцям читатимуть щоденник Анни Франк.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.