22 січня 1918

АНОНС: У Києві презентують веб-сторінку про події Української революції 1917-1921 років

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки відбудеться презентація веб-сторінки з матеріалами подій Української революції 1917-1921 років та унікального проекту - інтерактивної карти «Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років».

Про це інформує Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також  проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

Фрагмент  інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років" 

Під час заходу буде презентована пілотна версія проекту інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", яка містить дані, що стосуються місць Української революції у столиці України ‒ Києві. На карті нанесено близько 400 локацій – споруди, в яких розташовувалися органи влади, будинки, в яких народилися, проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

Учасники:

Володимир В'ятрович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Максим Майоров – історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті. 

Час: понеділок, 22 січня, 15.00

Місце: Укрінформ, (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16/8, перша зала)

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті (+380 44 281 08 91)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.