У Львові презентували фотоальбом УПА на 6 тисяч світлин. ФОТО

15 січня 2018 р. з нагоди 75-річчя створення УПА відбулася презентація фотолітопису "Українська Повстанська Армія 1942–1954".

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Всеукраїнська правозахисна організація імені Василя Стуса, що є одним із ініціаторів видання.

Також до видання долучилися: Мистецький Фонд імені Короля Данила, Благодійний фонд "Літопис УПА" імені Володимира Макара та Національна світлинотека "Українська мить".  

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса

Фотоальбом висвітлює передумови та основні етапи діяльності ОУН і УПА, боротьбу проти нацистських та комуністичних окупантів. Також в ній окремо представлено героїчну роль жіноцтва у визвольній боротьбі, повстанський побут та символіку УПА. На особливу увагу заслуговують розділи присвячені визначним постатям та ветеранам визвольного руху.
 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

Фотолітопис містить біля 6 тисяч світлин і складається з дев’яти розділів. Передмову до видання написав сотенний УПА Мирослав Симчич-"Кривоніс", а післямову – голова Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" Степан Кубів.

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

"Ставши на захист людської гідності та національної свободи, українські повстанці цілком віддали себе самовідданій та безкомпромісній боротьбі за волю України, вони є символом незламності та самопожертви за найвищі духовні та національні ідеали", - йдеться в повідомленні.

 

За словами видавців, цей проект об'єднав досвід більш, як півстолітніх досліджень на тему УПА. Узагальнивши та підсумувавши історичні праці та джерела, автори за допомогою фотоматеріалів представили цілісне бачення і масштаб українського визвольного руху.

Видання дозволить кожному доторкнутися до історії, побачити минуле очима сучасників. Фотоальбом спонукає до переосмислення доленосних для нашого народу історичних подій, до самостійних пошуків та вивчення історії України, рідного краю, своєї родини.

 

За словами керівника проекту Романа Грицькова, фотолітопис вийшов тиражем 3 тисячі примірників за приватні кошти меценатів. Книга не буде доступна для продажу і поширюватиметься лише через бібліотеки. 

Авторами ідеї та керівниками проекту виступили Степан Кубів, Олександр Святоцький, Руслан Стефанчук, Микола Стефанчук та Роман Грицьків. Відповідальним редактором й одним із авторів видання є історик Роман Грицьків. Серед авторського колективу: Іван Патриляк, Микола Посівнич та Олексій Руденко (автор зображень символіки визвольного руху).

Дизайн та макет альбому виконували Федір Поліщук та Сергій Познацанін.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".