Археологи знайшли піратську книгу ХVІІІ сторіччя

Американські археологи виявили в гарматі піратського корабля обривки книг ХVІІІ століття.

Уривки паперу, який гниє, знайшли в затворі гармати з корабля "Помста королеви Анни", який належав пірату Едварду Тічу на прізвисько Чорна Борода, пише "Новое время" з посиланням на Science Alert.

Дослідники з Департаменту природних і культурних багатств Північної Кароліни підкреслюють, що це - чудова знахідка, оскільки папір вкрай рідко зберігається після корабельної аварії - і ніколи не було зафіксовано, щоб він зберігся після корабельної аварії 300 років тому.

Археологи вивчали металеву частину гармати з корабля "Помста королеви Анни", а коли витягли затвор, знайшли всередині 16 невеликих фрагментів паперу. Ці уривки були дуже тонкими, і для того, щоб зрозуміти, який текст на них надруковано, вченим знадобилося кілька місяців.

Спочатку вчені змогли прочитати лише кілька слів, серед яких були "атом" і "хіло". Останнє слово було набрано дуже характерним курсивом, і судячи з усього, вказувало на назву місця - так називалися, наприклад, місто на Гаваях і поселення в Перу. Але гавайське місто було засноване через 60 років після аварії корабля "Помста королеви Анни".

Зліва - знайдений клапоть сторінки, справа - відновлений фрагмент тексту. Фото: NC Department of National and Cultural Resources

Виявилося, що знайдені на кораблі Чорної Бороди папери були залишками праці "Подорож до Південного моря і навколо світу", яка вперше була видана в 1712 році і в якій, зокрема, описувалася подорож до берегів Південної Америки. Подібні книги були досить популярні в ХVІІІ столітті. За словами дослідників, в книзі розповідається про реальний досвід автора Едварда Кука на борту корабля "Герцогиня", одного з двох кораблів під командуванням капітана Вудеса Роджера - англійської капера.

До речі, вчені припускають, що книгу могли засунути в гармату з мотивів помсти. Справа в тому, що пірат Вудес Роджерс пішов на службу британській короні, став губернатором Багамських островів і почав боротьбу з піратами в Карибському морі.

Що ж стосується того, як книга опинилася на борту корабля "Помста королеви Анни" і кому вона належала - ці питання, ймовірно, залишаться без відповіді. Проте це важлива частина археологічних доказів наявності книг на вітрильних суднах в ХVІІІ столітті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.