Археологи знайшли піратську книгу ХVІІІ сторіччя

Американські археологи виявили в гарматі піратського корабля обривки книг ХVІІІ століття.

Уривки паперу, який гниє, знайшли в затворі гармати з корабля "Помста королеви Анни", який належав пірату Едварду Тічу на прізвисько Чорна Борода, пише "Новое время" з посиланням на Science Alert.

Дослідники з Департаменту природних і культурних багатств Північної Кароліни підкреслюють, що це - чудова знахідка, оскільки папір вкрай рідко зберігається після корабельної аварії - і ніколи не було зафіксовано, щоб він зберігся після корабельної аварії 300 років тому.

Археологи вивчали металеву частину гармати з корабля "Помста королеви Анни", а коли витягли затвор, знайшли всередині 16 невеликих фрагментів паперу. Ці уривки були дуже тонкими, і для того, щоб зрозуміти, який текст на них надруковано, вченим знадобилося кілька місяців.

Спочатку вчені змогли прочитати лише кілька слів, серед яких були "атом" і "хіло". Останнє слово було набрано дуже характерним курсивом, і судячи з усього, вказувало на назву місця - так називалися, наприклад, місто на Гаваях і поселення в Перу. Але гавайське місто було засноване через 60 років після аварії корабля "Помста королеви Анни".

Зліва - знайдений клапоть сторінки, справа - відновлений фрагмент тексту. Фото: NC Department of National and Cultural Resources

Виявилося, що знайдені на кораблі Чорної Бороди папери були залишками праці "Подорож до Південного моря і навколо світу", яка вперше була видана в 1712 році і в якій, зокрема, описувалася подорож до берегів Південної Америки. Подібні книги були досить популярні в ХVІІІ столітті. За словами дослідників, в книзі розповідається про реальний досвід автора Едварда Кука на борту корабля "Герцогиня", одного з двох кораблів під командуванням капітана Вудеса Роджера - англійської капера.

До речі, вчені припускають, що книгу могли засунути в гармату з мотивів помсти. Справа в тому, що пірат Вудес Роджерс пішов на службу британській короні, став губернатором Багамських островів і почав боротьбу з піратами в Карибському морі.

Що ж стосується того, як книга опинилася на борту корабля "Помста королеви Анни" і кому вона належала - ці питання, ймовірно, залишаться без відповіді. Проте це важлива частина археологічних доказів наявності книг на вітрильних суднах в ХVІІІ столітті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.