У Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР

На колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Мюнхені (Німеччина) на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Після тривалої роботи з підтвердження інформації в архівах, переговорів з власниками нерухомості, узгодження проектної документації та власне виготовлення нарешті завершено всі підготовчі та технічні роботи з встановлення меморіальної дошки на будинку за адресою Ainmillerstraße 35, в якому у 1919-1923 р.р. розміщувалося Консульство Української Народної Республіки в Мюнхені", - йдеться в повідомленні.

 

Напис зроблено українською та німецькою мовами: "У 1919-1923 рр. у цій будівлі розміщувалося Консульство Української Народної Республіки під керівництвом Василя Оренчука".

Дипломати висловили вдячність усім, хто долучився до реалізації проекту. Професор історії Ірина Матяш і ГО "Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин" провели дослідницьку роботу, мерія Мюнхена допомогла з проектною і дозвільною документацією, а фірма "Elina-St" виготовила дошку на спонсорських засадах.

Як повідомлялося, нещодавно в Могилів-Подільському районі Вінницької області пошуковці виявили масове поховання воїнів УНР

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.