У Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР

На колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Мюнхені (Німеччина) на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Після тривалої роботи з підтвердження інформації в архівах, переговорів з власниками нерухомості, узгодження проектної документації та власне виготовлення нарешті завершено всі підготовчі та технічні роботи з встановлення меморіальної дошки на будинку за адресою Ainmillerstraße 35, в якому у 1919-1923 р.р. розміщувалося Консульство Української Народної Республіки в Мюнхені", - йдеться в повідомленні.

 

Напис зроблено українською та німецькою мовами: "У 1919-1923 рр. у цій будівлі розміщувалося Консульство Української Народної Республіки під керівництвом Василя Оренчука".

Дипломати висловили вдячність усім, хто долучився до реалізації проекту. Професор історії Ірина Матяш і ГО "Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин" провели дослідницьку роботу, мерія Мюнхена допомогла з проектною і дозвільною документацією, а фірма "Elina-St" виготовила дошку на спонсорських засадах.

Як повідомлялося, нещодавно в Могилів-Подільському районі Вінницької області пошуковці виявили масове поховання воїнів УНР

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.